Court ruling № 30396239, 25.03.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2013 р. м. Київ К-54730/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Козіївське»

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2009

у справі № 2-а-8037/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Козіївське»

до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області

про визнання нечинною та скасування першої податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Козіївське» звернулось до суду з позовом про визнання нечинною та скасування першої податкової вимоги ДПІ у Краснокутському районі Харківської області від 17.07.2008 № 123 про узгоджений податковий борг щодо нарахування пені у сумі 27 308,94 та податковим зобов'язанням по сплаті податку з доходів найманих працівників ТОВ «Козіївське»; зобов'язання ДПІ у Краснокутському районі Харківської області виконати дії по відображенню в картці особового рахунку платника податків - ТОВ «Козіївське» відсутності податкової заборгованості по узгодженому податковому боргу щодо нарахування пені в сумі 27 308,94 грн. та додатковим зобов'язанням по сплаті податку з доходів найманих працівників; зобов'язання по сплаті податку з доходів найманих працівників; зобов'язання ДПІ у Краснокутському районі Харківської області відшкодувати збитки та шкоду, завдану ТОВ «Козіївське» у розмірі 27 308,94 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі що прийняті з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Козіївське» зареєстровано Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області 10.03.2000 за № 1 464 120 0000 000081 та на нього покладено обов'язки з нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів найманих працівників.

На підставі акта перевірки № 187/12/230-30739637 від 08.05.2008 за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників позивачу було нараховано відповідачем пеню у розмірі 27 308,94 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 5.3 розділу 5 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.№1ДФ), затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451, позивачем були надані податкові розрахунки ф.№1ДФ за III та IV квартали 2007 року, в яких самостійно було визначено та в подальшому сплачено зобов'язання у розмірі: за III квартал нараховано податку 78 132,30 грн., сплачено - 49528,26 грн., за IV квартал - нараховано 63 947,05 грн., сплачено - 78 264,54 грн.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право органів державної податкової служби стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 ст. 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. При цьому, у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.

Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання.

Матеріали справи свідчать, що позивач таким правом не скористався, заперечення на акт не подав, тому відповідачем відповідно до пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 17.07.2008 була винесена перша податкова вимога № 1/23.

З урахуванням того, що 12.08.2008 платіжним дорученням № 677 із призначенням платежу: пеня по прибутковому податку згідно акту перевірки № 187/12/230-30739637 від 05.08.2008 позивачем сплачено пеню, визначену першою податковою вимогою у розмірі 27 308,94 грн., суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що своїми діями товариство визнало суму боргу та підтвердило правомірність нарахування пені.

Крім того, відповідно до абз. А пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків.

На час судового розгляду справи перша податкова вимога №1/23 від 17.07.2008 відкликана у зв'язку з погашенням податкового боргу, податкова застава знята.

Також слід зазначити, що відносно позовних вимог про відображення в картці особового рахунку відсутності податкової заборгованості по узгодженому податковому боргу щодо нарахування пені у сумі 7308,94 грн., судами обох інстанцій вірно зазначено, що у відповідності із обліковою карткою ТОВ «Козіївське», заборгованість по вказаному податку станом на 29.08.2009, не значиться.

Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Козіївське» відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний