Court ruling № 30300585, 28.03.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року м. Київ К/9991/5159/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі -Слов'янська ОДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.11.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.01.2011

у справі № 2-а-24136/10/0570

за позовом комунального підприємства "Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс" (далі -Підприємства)

до Слов'янської ОДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.11.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.01.2011, позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010 № 0000/52342/0, за яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 29 284,50 грн. (у тому числі 19523 грн. за основним платежем та 9761,50 грн. за штрафними санкціями) з посиланням на правильність формування позивачем даних податкового обліку за операціями в рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «НПФ «Конструктив» (далі -ТОВ «НПФ «Конструктив»).

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить їх скасувати та відмовити у позові. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про порушення судами правил оцінки доказів у встановленні обставин щодо реального виконання спірних операцій з поставки позивачеві робіт з розробки проектно-технічної документації, які насправді носили фіктивний характер.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків, що містяться в оскаржуваних судових актах, наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права, дотримання ними норм процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень щодо них, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Судами під час розгляду справи встановлено, що ДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку Підприємства з питань правомірності нарахування валових доходів та валових витрат за І квартал 2009 року та півріччя 2009 року, за наслідками якої складено акт від 13.09.2010 № 6338/23-4-20394018 та донараховано позивачеві податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 29 284,50 грн. (у тому числі 19523 грн. за основним платежем та 9761,50 грн. за штрафними санкціями) за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Підставою для цього донарахування став висновок податкового органу про неправомірне включення Підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні бази оподаткування, сум витрат, понесених в рамках фінансово-господарських правовідносин з ТОВ «НПФ «Конструктив»з поставки проектних робіт за договором на розробку проектної документації від 25.03.2009 № 9/2.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених законодавчих положень випливає, що право платника на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації реально понесених ними витрат, пов'язаних з отриманням прибутку, у зв'язку з чим обумовлюється необхідністю підтвердження належними документами факту понесення таких витрат.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Судами встановлено, що на підтвердження реальності фінансово-господарських правовідносин з поставки позивачеві робіт з розробки проектної документації під загальноосвітню школу позивачем подано: договір від 23.02.2009 № 9/2, затверджені сторонами кошториси вартості робіт по обстеженню та реконструкції будівлі позивача, акти поетапної здачі-прийняття робіт, накладну від 21.04.2009 № 1, за якою проектна документація та робочий проект «Реконструкція існуючого корпусу Підприємства під загальноосвітню школу»були передані позивачеві. У судовому засіданні судом було безпосередньо оглянуто зазначену проектну документацію.

Наведені документи було об'єктивно розцінено судами як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій з поставки.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, підставою для невизнання податковою інспекцією права позивача на формування валових витрат по операціям з ТОВ «НПФ «Конструктив»став висновок про фіктивність операцій з поставки спірних робіт з огляду на відсутність у цього контрагента необхідних матеріальних ресурсів (основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів) та трудового персоналу для виконання спірних робіт.

Однак такі доводи були цілком об'єктивно відхилені судами як неспроможні. Адже в ході вирішення даного спору судами було з'ясовано, що для виконання спірних робіт ТОВ «НПФ «Конструктив»як генеральним проектувальником було залучено підрядні організації для здійснення певного обсягу проектувальних робіт, що підтверджується договорами з відповідними організаціями, актами приймання-передачі робіт, податковими накладними, рахунками-фактурами, складенням яких оформлювались господарські операції ТОВ «НПФ «Конструктив»з цими підрядниками.

Інших обставин, які б були свідченням необґрунтованості податкової вигоди Підприємства, податковим органом не наведено.

З урахуванням викладеного суди дійшли вмотивованого висновку щодо незаконності оспорюваного донарахування та правомірно задовольнили позов.

А відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.01.2011 у справі № 2-а-24136/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко