№ 30299708, 28.02.2013, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2013 року 14:46 № 11/196

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Луцишині Ю.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» доДержавної податкової інспекції у Дарницькому р-ні м. Києва Державної податкової службипро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Суддя Винокуров К.С.

Секретар судового засідання Луцишин Ю.М.

Представники сторін :

від позивача: Стуга В.В.

від відповідача: Куриленко М.Є.

28.02.2012 р. о 14 год. 46 хв. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (далі - ТОВ «Укравтозапчастина», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому р-ні м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232200/1/16678 від 05.05.08р.

Ухвалою суду від 20.06.2008р. було відкрито провадження у адміністративній справі за зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 30.09.2008 р. було зупинено провадження у справі, а саме до набрання законної сили рішенням ОАС м.Києва від 18.07.2008 р. у справі № 9/168 за позовом ТОВ «Укравтозапчастина» до Державної податкової інспекції у Дарницькому р-ні м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000822200/0/835 від 20.12.2007 р.

Зокрема, постановою ОАС м.Києва від 18.07.2008 р. (суддя Кротюк О.В., справа № 9/168) у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

03.11.2009 р. ухвалою КААС постанову ОАС м.Києва від 18.07.2008 р. було залишено без змін.

17.04.2012 р. ВАСУ прийнято ухвалу, якою рішення ОАС м.Києва 18.07.2008 р. та КААС від 03.11.2009 р. скасовано, а справу передано до першої інстанції на новий розгляд.

Як вбачається з даних бази Діловодства спеціалізованого суду справа № 9/168 була розподілена на суддю Каракашьяна С.К. з присвоєнням нового номеру № 2а-6830/12/2670.

11.06.2012 р. постановою ОАС м.Києва суддею Каракашьяном С.К. адміністративний позов було задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва ДПС (ДПІ у Дарницькому районі м.Києва) від №0000822200/0/835 від 20.12.2007р.

Ухвалою КААС від 21.11.2012 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову ОАС м.Києва у справі № 2а-6830/12/2670 від 11.06.2012 р. без змін.

У зв'язку з тим, що постанова ОАС м.Києва від 11.06.2012 р. у справі № 2а-6830/12/2670 набрала законної сили, ухвалою суду від 04.01.2013 р. було поновлено провадження у справі, призначено до судового розгляду та замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м.Києва на належного - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дарницькому районі м.Києва, відповідач).

Зокрема, позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити у повному обсязі посилаючись на те, що імпорт товарів був здійсненим у строки та порядок передбачений законодавством України в межах 90-денного строку, так як моментом здійснення імпорту є момент фактичного перетину кордону товару, а не дата завершення оформлення ВМД. У зв'язку з чим винесене відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним.

Представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на обставини, які викладені в письмових запереченнях, які наявні в матеріалах справи. Зокрема, відповідач вважає, що оскаржуване рішення винесене з дотриманням законодавства України, так як позивачем було порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме встановлено несвоєчасне надходження товару по імпорту та несвоєчасне повернення валютних коштів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2008 р. працівниками ДПІ у Дарницькому районі м.Києва, на підставі на підставі направлення на перевірку № 483 від 05.03.2008 року та Наказу № 250-П від 25.03.2008 року, було проведено виїзну позапланова документальну перевірку за дотриманням Товариством вимог валютного законодавства за період з 19.12.2007 р. по 28.03.2008р. по контракту № 01/02 від 01.02.2007р.

За результатами перевірки складено Акт № 1411/2200/30722204 від 28.03.2008р. (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: по контракту № 01/02 від 01.02.2007р. з фірмою «Shawoom! & Co. Ltd.» - несвоєчасне надходження товару по імпорту: в сумі 113 610,71 дол. США (термін прострочення - 8 днів), в сумі 9 878,39 дол. США (термін прострочення - 24 дні), та несвоєчасне повернення валютних коштів в сумі 6 847,89 дол. США (термін прострочення - 52 дні).

На підставі висновків вказаного акту відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232200/1/16678 від 05.05.2008 р., яким згідно п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 22 756,17 грн.

Так, Актом перевірки було встановлено, що на виконання вищезазначеного імпортного контракту № 01/02 від 01.02.2007р. з фірмою «Shawoom! & Co. Ltd.» ТОВ «Укравтозапчастина» було здійснено попередню оплату:

- 24.07.2007р. на суму 300 798,96 дол. США (копія платіжного доручення додається). З них не отримано товару на суму 53 400,70 дол. США. Граничний термін надходження товару в Україну - до 22.10.2007р.

- 02.08.2007р. на суму 76 936,29 дол. США (копія платіжного доручення додається). Граничний термін надходження товару в Україну - до 31.10.2007р.

А товари по імпорту надійшли згідно ВМД № 254246 від 26.12.2007 р. на суму 13 172,30 дол.США; ВМД № 254253 від 26.12.2007 р. на суму 100 438,41 дол.США; ВМД № 486121 від 11.01.2008 р. на суму 9878,39 дол.США.

Таким чином відповідачем був зроблений висновок, що позивачем порушено ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. за №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне надходження товару по імпорту в сумі 123 489,10 дол.США та несвоєчасне повернення валютних коштів в сумі 6847,89 дол.США по контракту № 01/02 від 01.02.2007 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Так, у письмових запереченнях відповідач посилається на те, що згідно листа ДПА України від 11.05.2007р. №9433/7/22-6017 при проведенні податковими органами перевірок імпортних операцій датою імпорту у випадку перевезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт»).

Згідно ст. 2 цього Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Як пояснив відповідач у судовому засіданні, датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України слід вважати дату завершення оформлення ВМД, вказуючи на те, що відмітка «під митним кордоном» на інвойсі або CMR позивача не є підтвердженням того, що імпортований товар пройшов процедуру митного оформлення, та відповідно перетнув як митний, так і державний кордон України. При цьому посилався на положення підпункту 1.1 пункту 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Національного банку України від 24.03.1999р. №136 (надалі -Інструкції), що здійснення поставки - це оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 959-ХІІ) імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним із видом якої є імпорт (ст. 4 Закону № 959-ХІІ).

Абзацом 14 ст. 1 Закону № 959-ХІІ та абзацу 2 п. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, встановлено, що імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 ст. 1 Закону № 959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Враховуючи викладене, обґрунтованим є посилання позивача на те, що оформлена ВМД типу ІМ-40 не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Як видно з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, за контрактом № 01/02 від 01 лютого 2007 р. на митну територію України надійшли вантажі, що підтверджується штампами Київської регіональної митниці «під митним контролем» на наявних у позивача CMR та не заперечується відповідачем.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія постанови ОАС м.Києва від 11.06.2012 р. у справі № 2а-6830/12/2670 за позовом ТОВ «Укравтозапчастина» до Державної податкової інспекції у Дарницькому р-ні м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000822200/0/835 від 20.12.2007 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва № 0000822200/0/835 від 20.12.2007 р.

Ухвалою КААС від 21.11.2012 р. Постанову ОАС м.Києва від 11.06.2012 р. залишено без змін. Ухвала КААС від 21.11.2012 р. оскаржена не була, внаслідок чого постанова набрала законної сили.

Під час розгляду справи № 2а-6830/12/2670 судом досліджувався повністю аналогічний комплекс питань пов'язаних з моментом здійснення імпорту продукції, яка поставлялась на адресу Позивача відповідно до контракту № 01/02 від 01.02.2007р. з фірмою «Shawoom! & Co. Ltd.», тобто того ж самого контракту, який фігурує в даній справі, тільки стосовно іншої аналогічної партії продукції, яка поставлялась в рамках даного контракту.

Враховуючи те, що предметом дослідження як під час розгляду даної справи так і підчас розгляду справи № 2а-6830/12/2670 були повністю аналогічні операції з постачання товару за одним і тим самим контрактом, в одному і тому ж порядку та розмитнювались зазначені партії товарів за однаковою процедурою, то суд вважає, що, відповідно до ч. 1 ст.. 72 КАСУ, встановлені під час розгляду справи № 2а-6830/12/2670 обставини не потребують доведення знову при розгляді даного спору, в якому беруть участь ті самі сторони.

З наведеного вбачається, що у відповідача не було підстав приймати оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за встановлене порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що Рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва ДПС про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232200/1/16678 від 05.05.08р. є протиправною та винесеною з порушення норм законодавства України, а , отже, підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 71, 86, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва ДПС про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232200/1/16678 від 05.05.2008р.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 18.03.2013 р.