Court ruling № 30260653, 25.03.2013, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 р.Справа № 2а-3507/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Крусяна А.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Востроконова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубін Компанія» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 13.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області було винесено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рубін компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ «Алькор -Ник» за період лютий 2011 року, ТОВ «Байкара» за період травень, липень, серпень 2011 року, ТОВ «Байкал ЛТД» за період травень 2011 року, ПП «Нольга» за період липень, серпень 2011 року, ТОВ «Дніпротранснафта» за період вересень 2011 року. На підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28 березня 2012 року яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 601677 гривень. Позивач вважає висновок ДПІ безпідставним, факт порушення Товариством вимог Податкового кодексу України недоведеним.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено, з мотивів неправомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рубін Компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ «Алькор -Ник» за період лютий 2011 року, ТОВ «Байкара» за період травень, липень, серпень 2011 року, ТОВ «Байкал ЛТД» за період травень 2011 року, ПП «Нольга» за період липень, серпень 2011 року, ТОВ «Дніпротранснафта» за період вересень 2011 року, складено акт № 42/22-200/36486839 від 13.03.2012 року, в якому зафіксовано порушення вимог п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу Україну, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 601677 гривень.

На підставі результатів вказаної перевірки, 28 березня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001742220 про збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 601677 гривень та застосовано штрафну санкцію в розмірі 206262 гривень.

Відповідачем під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Рубін Компанія» безпідставно включено до податкового кредиту в лютому 2011 року суми 18750 гривень, постачальник ТОВ «Алькор - Ник»; в березні 2011 року суми 608 гривень, постачальник ТОВ «Алькор-Ник»; в травні 2011 року суми 32337 гривень постачальник ТОВ «Байкал» 137460 гривень постачальник ТОВ «Байкара» загальна сума 169797 гривень; липень 2011 року суми 65328 гривень постачальник ПП «Нольга»; серпень 2011 року суми 31896 постачальник ПП «Нольга», 246348 гривень постачальник ТОВ «Байкара» загальна сума 278244; вересень 2011 року суми 68950 гривень постачальник ТОВ «Дніпротранснафта».

Приймаючи судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів наявність правових та фактичних підстав для формування податкового кредиту, а зібрані по справі докази спростовують висновки ДПІ про безтоварність господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності

Згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 цього Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити; податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податковий кодекс України встановлює лише єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг. Це суми не підтверджені податковими накладними чи митними накладними, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 ПКУ.

Судом встановлено, що на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано всі документи у відповідності до чинного законодавства, на підставі яких до податкового кредиту відповідних податкових періодів включались суми ПДВ.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 28.03.2013 року.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Крусян А.В.

Суддя: Шляхтицький О.І.