ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року грудня місяця 04 дня Судова колегія Одеського апеляційного
адміністративного суду
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Золотнікова О.С.
- Милосердного М.М. при секретарі - Вихренко К.П.
з участю: представника Південної регіональної митниці - Мальцева Данила Васильовича; представника товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт" - Фольгіна Олега Леонідовича; представника компанії "Бакарді & Компані лімітед" - Алєксєєнко Артема Ігоровича;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Південної регіональної митниці, товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт" на постанову господарського суду Одеської області від 19 квітня 2007 року по справі за позовом компанії "Бакарді & Компані лімітед" до Південної регіональної митниці, товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт", Державного казначейства України про скасування рішення, зобов'язання утримуватись від надання дозволу та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2006 року компанія "Бакарді & Компані лімітед" звернулася до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної митної служби України (далі ДМСУ), товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Винфорт", Державного казначейства України про скасування рішення, зобов'язання утримуватись від надання дозволу та стягнення моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідно до ст. 96 МК України рішення митних органів щодо заборони або дозволу переміщення через митний кордон України конкретних товарів може бути оскаржене до суду.
Позивач наполягав на тому, що за наявності у реєстрі ДМСУ про реєстрацію 01 серпня 2006 року об'єкта інтелектуальної власності з торгівельною маркою MARTINI, яка повинна була бути передана митним органам 04 серпня 2006 року, митне оформлення імпорту товару вермут "MARTINIBianco" за митними деклараціями №500050000/2006/17784 та №500050000/2006/17785 від 07 серпня 2006 року є неправомірним.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, позивач вказував, що моральна шкода полягає у приниженні його ділової репутації, оскільки через неправомірне рішення відповідача на митну територію України була ввезена велика партія контрафактного товару без дозволу компанії "Бакарді & Компані лімітед", яка є власником торговельної марки MARTINIу зв'язку з чим виникає ситуація, коли остання не могла належним чином виконувати свої зобов'язання за контрактом з торгово-виробничою
Головуючий у першій інстанції - Малярук І. А. Справа №22а-546/2007 р.
Доповідач Бітов А.І. Категорія №36
2
корпорацією "Алеф", що значним чином підриває авторитет компанії "Бакарді & Компані лімітед".
Посилаючись на наведене і на підставі ст.ст. 16, 23, 432, 1167, 1173 ЦК України, ст.ст. 96,256,257 МК України, ст.ст. 6,17,18,76,104-106 КАС України позивач просив суд:
скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про надання дозволу на переміщення через митний кордон України контрафактних товарів (вермут "MARTINIBianco") від 08 серпня 2006 року за митними деклараціями №500050000/2006/17784 та №500050000/2006/17785; зобов'язати Південну регіональну митницю Державної митної служби України утримуватись від надання дозволу на переміщення через митний кордон України товарів з торгівельною маркою MARTINI, на імпорт яких не надано дозволу компанії "Бакарді & Компані лімітед";
стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Представник відповідача - Південної регіональної митниці (правонаступника Одеської митниці) позов не визнав, зазначаючи, що до Одеської митниці інформація про те, що до реєстру товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності включено два нових товари за №№158, 159 була доведена листом Держмитслужби від 07 серпня 2006 року. До митного поста "Одеса - вантажний" лише о 15 год. 30 хвилин 08 серпня 2006 року, тобто до структурних підрозділів митниці інформацію було доведено з запізненням, тому, дії Одеської митниці не порушували права та охоронювані Законом інтереси позивача, не виходили за межі законодавчих та нормативно-правових актів взагалі.
Представник відповідача - ТОВ "Винфорт" позов не визнав, з посиланням на п.п. 11,10 Постанови КМУ від 28 квітня 2001 року №412 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності", зазначав, що фізичні та юридичні особи не мають вільного доступу до даних Реєстру товарів, які містять об'єкти права інтелектуальної власності та мають можливість дізнатися про відповідну реєстрацію лише під час митного оформлення вантажу. Під час митного оформлення вантажу вермут "MARTINIBianco" 07 серпня 2006 року, на відповідному митному пункті не було інформації про внесення цього товару до Реєстру товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності, тому, ввезення та оформлення вказаного товару було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства України та легально випущено у цивільний обіг.
Справа розглянута судом першої інстанції у відсутності представника Державного казначейства України.
Постановою господарського суду Одеської області від 19 квітня 2007 року позов задоволений частково.
Скасовано рішення Одеської митниці ДМСУ про надання дозволу на переміщення через митний кордон України контрафактних товарів (вермут "MARTINIBianco") від 07 серпня 2006 року за митними деклараціями №500050000/2006/17784 та №500050000/2006/17785.
Зобов'язано Південну регіональну митницю ДМСУ утримуватись від надання дозволу на переміщення через митний кордон України товарів з торгівельною маркою MARTINI, на імпорт яких не надано дозволу компанії "Бакарді & Компані лімітед" протягом наявності цих товарів у реєстрі Державної митної служби, як таких, що містять об'єкт інтелектуальної власності.
Стягнуто з Південної регіональної з митниці (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21а, Код ЄДРПОУ 33507358) на користь компанії "Бакарді & Компані лімітед" (Айолєштрассе, 5 Постфах 470, ФП -9490 Вадуц, Ліхтенштейн, LI) 6 грн. 80 коп. судового збору.
Відмовлено в решті частині заявлених компанією "Бакарді & Компані лімітед" позовних вимог щодо стягнення з Південної регіональної митниці Державної митної служби України моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
В апеляційних скаргах Південної регіональної митниці та ТОВ "Винфорт" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням
3
норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Південної регіональної митниці та ТОВ "Винфорт", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідок Державної митної служби України про внесення товару, що містить об'єкти інтелектуальної власності, відповідно до виданих Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України витягів з державного реєстру щодо об'єктів інтелектуальної власності від ЗО червня 1994 року за №№ 6233,6293.
01 серпня 2006 року в державний реєстр об'єктів інтелектуальної власності Держмитслужи було внесено запис про правовласника товарного знаку вермут MARTINI, яким зазначено компанію "Бакарді & Компані лімітед" за №№000159, 000158 строком на один рік.
Повідомлення Держмитслужби від 01 серпня 2006 року про включення до реєстру товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності за номерами по реєстру 158, 159 надійшло до підрозділів Одеської митниці електронною поштою Держмитслужби України 08 серпня 2006 року о 15 год. 05 хв.
Одеською митницею 08 серпня 2006 року було проведено митне оформлення вантажу вермут "MARTINIBianco", який надійшов ТОВ "Винфорт" згідно контракту №64-K/Nвід 20 травня 2006 року, за міжнародними накладними №0176836, №0176882, інвойсами №№37536,37310/39878 від 13 липня 2006 року, за результатами якого митним органом оформлені ВМД №500050000/2006/17784 та №500050000/2006/17785 від 07 серпня 2006 року, відповідно до яких вантах було ввезено на територію України.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що ВМД №500050000/2006/17784 та №500050000/2006/17785 від 07 серпня 2006 року, які засвідчують переміщення вантажу ТОВ "Винфорт", а саме вермуту "MARTINIBianco", є тією формою рішення щодо переміщення вантажу та здійснення останнім відповідних фінансових, господарських операцій, правомірність проведення яких може бути предметом оскарження в судовому порядку.
Наразі, здійснення митного оформлення переміщення ТОВ "Винфорт" через митну територію України товару вермут "MARTINIBianco" з оформленням митним органом ВМД №500050000/2006/17784 та №500050000/2006/17785 від 07 серпня 2006 року, було проведено з порушенням п.Н Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, затвердженого Постановою КМУ від 28 квітня 2001 року №412, оскільки за наявності реєстрації 01 серпня 2006 року Держмитслужбою в реєстрі товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності за номерами по реєстру 158, 159, правовласником товарного знаку вермут MARTINIкомпанію "Бакарді & Компані лімітед" у Одеської митниці, правонаступником якої є Південна регіональна митниця, не було законних підстав проводити 07 серпня 2006 року митне оформлення такого вантажу згідно вищенаведених декларацій.
З цих підстав, підлягає скасуванню рішення Одеської митниці про надання дозволу на переміщення через митний кордон України контрафактних товарів вермут "MARTINIBianco", оформлених ВМД Х2500050000/2006/17784 та №500050000/2006/17785 від 07 серпня 2006 року, як таких, що прийняті з порушенням вищенаведених норм законодавства.
Також, суд першої інстанції вважав такими, що підлягають задоволенню в повній мірі вимоги позивача, щодо зобов'язання Південної регіональної митниці Державної митної служби України утримуватись від надання дозволу на переміщення через митний кордон України товарів з торгівельною маркою MARTINI, на імпорт яких не надано дозволу компанії "Бакарді & Компані лімітед" протягом наявності цих товарів у реєстрі Державної митної служби.
Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що вони не відповідають обставинам справи з наступних підстав.
4
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що товар - вермут "MARTINI Bianco", який надійшов на адресу ТОВ "Винфорт" є контрафактним товаром.
З матеріалів справи вбачається, що 25 липня 2006 року до зони діяльності митного поста "Одеса - вантажний" Одеської митниці за на адресу ТОВ "Винфорт" надійшов товар італійського походження вермут "MARTINIBianco" 0,75 л. у кількості 26 064 пляшок, відправник - фірма "KmstraExportBV" Нідерланди.
26 липня вказаний товар було розміщено на складі тимчасового зберігання ТОВ "ПБК", який знаходиться на території вантажного митного комплексу з метою проведення його сертифікації.
07 серпня 2006 року ТОВ "Винфорт" заявило вантаж до митного оформлення, заповнивши та подавши вантажні митні декларації №500050000/6/017784 та №500050000/6/017785 до Одеської митниці, в зв'язку з чим митний орган здійснив митне оформлення зазначеного вантажу відповідно до митного режиму "імпорт".
Прийом зазначених ВМД до митного оформлення та контролю було здійснено на підставі розділу 3 п.16 "Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" за наказом ДМСУ №314 від 20 квітня 2005 року посадовою особою ВМО №5 митного посту "Одеса - вантажний", якій відповідно до наказу Одеської митниці від 21 квітня 2006 року №232 було надано доступ до ПІК ЄАІС Держмитслужби України "Реєстр товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності".
З 15.30 до 17.30 годин 07 серпня 2006 року декларації проходили перевірку у відділах митних платежів та номенклатури та класифікації товарів.
Митне оформлення за вказаними ВМД було закінчено 08 серпня 2006 року о 11 годині 30 хвилин.
Згідно протоколів відправлення електронної пошти Державної митної служби України 07 серпня 2006 року о 19 годині 22 хвилин на електронну скриньку загального відділу Одеської митниці було направлено лист №11/2-18/8702-ЕП від 07 серпня 2006 року про включення до реєстру товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності двох нових товарів за номерами 000158,000159, що містять об'єкти права інтелектуальної власності.
Наступного дня 08 серпня 2006 року о 15 годині 05 хвилин після накладення резолюції керівництвом митниці (лист загального відділу митниці №7326 від 24 листопада 2006 року) зазначений лист ДМСУ було розіслано між постами митного органу.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що інформація про включення до реєстру товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності двох нових товарів за номерами 000158, 000159 надійшла до посадових осіб Одеської митниці, що здійснювали митне оформлення товарів, які надійшли на адресу ТОВ "Винфорт", вже після закінчення митного оформлення вказаних товарів.
Відповідно, дії посадових осіб Одеської митниці, що здійснювали митне оформлення товарів, які надійшли на адресу ТОВ "Винфорт" не містять ознак порушення Закону, або відомчих нормативних актів Державної митної служби України.
Також немає підстав вважати, що діями посадових осіб Одеської митниці, що здійснювали митне оформлення спірних товарів в конкретний (вищенаведений) проміжок часу, порушені права чи охоронювані інтереси позивача.
Крім того, судова колегія зазначає, що позивачем не наведено фактів, які б свідчили, що після надходження 08 серпня 2006 року до підрозділів Одеської митниці (в подальшому Південної регіональної митниці) відомостей про реєстрацію ДМСУ товарів, які містять об'єкти права інтелектуальної власності (товарного знаку MARTINI, правовласником, якого є позивач), будь яким чином порушувалися права позивача на цей товарний знак.
Таким чином, відсутнє порушення прав позивача, яке б потребувало судового захисту, тому суд першої інстанції безпідставно зобов'язав Південну регіональну митницю утримуватись від надання дозволу на переміщення через митний кордон України товарів з торгівельною маркою MARTINI, на імпорт яких не надано дозволу компанією "Бакарді & Компані лімітед" протягом наявності цих товарів у реєстрі Державної митної служби, як таких, що містить об'єкт інтелектуальної власності.
5
За таких обставин, необгрунтованою є й вимога позивача про відшкодування моральної шкоди.
Виходячи з наведеного, судова колегія приходить висновку про необґрунтованість позову компанії "Бакарді & Компані лімітед" до Південної регіональної митниці, ТОВ "Винфорт", Державного казначейства України про скасування рішення, зобов'язання утримуватись від надання дозволу та стягнення моральної шкоди.
Апеляційні скарги Південної регіональної митниці та ТОВ "Винфорт" підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:
Південна регіональна митниця оскаржувала судове рішення в повному обсязі, в той час, як суд першої інстанції відмовив у задоволені вимог позивача про відшкодування моральної шкоди;
необгрунтованим є довід Південної регіональної митниці про те, що вантажна митна декларація не може бути оскаржена в суді в порідку КАС України ; не правовою та необгрунтованою є вимога ТОВ "Винфорт" про постановления нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Враховуючи, що висновки суду першої інстанції по справі не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.3 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити компанії "Бакарді & Компані лімітед" у задоволені позову до Південної регіональної митниці, ТОВ "Винфорт", Державного казначейства України про скасування рішення, зобов'язання утримуватись від надання дозволу та стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги Південної регіональної митниці та товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт" задовольнити частково, постанову господарського суду Одеської області від 19 квітня 2007 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити компанії "Бакарді & Компані лімітед" у задоволені позову до Південної регіональної митниці, товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт", Державного казначейства України про скасування рішення, зобов'язання утримуватись від надання дозволу та стягнення моральної шкоди.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 11 грудня 2007 року.
The court decision No. 3023271, Odesa Administrative Court of Appeal was adopted on 04.12.2007. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 22а-546/07. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: