№ 30197833, 21.03.2013, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 р.Справа № 1570/6800/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби і державної податкової служби в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення за наслідками адміністративного оскарження,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС і ДПС в Одеській області про зобов'язання визнати податкову звітність з ПДВ за травень 2012 року та скасування рішення за наслідками адміністративного оскарження відмови податкового органу.

Свої позовні вимоги ТОВ «Інтертранс 2000» обґрунтувало незаконністю спірної відмови.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Інтертранс 2000» просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з того, що рішення податкового органу за наслідками адміністративного оскарження відмови у визнанні податкової звітності є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав відповідачу декларацію з ПДВ за травень 2012 року в якій було зазначено прізвище бухгалтера - ОСОБА_1 без її підпису /а.с. 46-48/.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.5.1 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Таким чином, у разі зазначення в декларації особи відповідальної за ведення бухгалтерського обліку наявність її підпису в такій декларації є обов'язковою.

Пунктом 48.7 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

З урахуванням наявності прізвища і ініціалів бухгалтера та відсутності її підпису в декларації позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неналежність зазначеної звітності позивача до податкової.

Пунктом 49.11 ст. 49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Таким чином, дії відповідача по надісланню позивачу повідомлення передбаченого вищенаведеною нормою законодавства є правомірними.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, рішення дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні створювати певні правові наслідки у формі прав чи обов'язків.

Рішення податкового органу за наслідками адміністративного оскарження відмови у визнанні податкової звітності таких наслідків не створює, тобто не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України.

Отже, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення податкового органу за наслідками адміністративного оскарження відмови у визнанні податкової звітності є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України.

Пунктом 1 ст. 201 КАС України передбачено, що підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив дану справу, однак з помилковим застосуванням норм процесуального права, внаслідок чого його постанова в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення відповідача за наслідками адміністративного оскарження відмови у визнанні податкової звітності підлягає зміні з закриттям провадження в зазначеній частині.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби і державної податкової служби в Одеській області про зобов'язання визнати податкову звітність з ПДВ за травень 2012 року та скасування рішення за наслідками адміністративного оскарження відмови податкового органу в частині відмови у задоволенні позовних вимог до державної податкової служби в Одеській області про скасування рішення відповідача за наслідками адміністративного оскарження відмови у визнанні податкової звітності - скасувати.

В скасованій частині провадження у справі - закрити.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25 березня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /С.І. Жук/

/Ю.В. Яковлев/