Court ruling № 30108507, 20.02.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/68293/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.

та представників сторін:

від позивача -не з'явився;

від відповідача 1 -Тернова Г. В., Семенище О. І.,

від відповідача 2 -Капустіна А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва

касаційну скаргу представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі.Корпорейшн»

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р.

у справі № 2а-7223/11/2670

за позовом Корпорація США «Файзер Ейч.Сі.Пі.Корпорейшн через представництво «Файзер Ейч.Сі.Пі.Корпорейшн»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

та Державної податкової служби України

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Представництво «Файзер Ейч.Сі.Пі.Корпорейшн»(далі -позивач, Представництво) звернувся до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -відповідач-1, ДПІ) та Державної податкової служби України (далі -відповідач-2, ДПС) про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.2010 р. № 0000472350/0, № 0000482350/0 та від 24.12.2010 р. № 0000472350/1, № 0000482350/1, визнання протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарг від 12.05.2011р. № 8767/6/25-0415.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р., у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі у судовому засіданні 20.02.2013 р. проти доводів касаційної скарги заперечували, вважають оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства.

Позивач своїм процесуальним правом щодо участі у судовому засіданні не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ проведено планову виїзну перевірку Представництва з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт № 4284/22/20070712 від 30.09.2010 р. та встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі -Закон); п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет) щодо обов'язкового декларування валютних цінностей, що перебувають за межами України.

На підставі зазначеного акту відповідач 15.10.2010 р. прийняв спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000472350/0, яким до Представництва застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 759,40 грн.; № 0000482350/0, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн.

За наслідками розгляду первинної скарги, 24.12.2010 р ДПІ прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою «С»№ 0000472350/1, яким до Представництва застосовано суму штрафних фінансових) санкцій у розмірі 9 759, 40 грн. та формою «С»№ 0000482350/1, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн.

За наслідками розгляду скарг, 12.05.2011 р Державна податкова адміністрація України прийняла рішення про результати розгляду скарг № 8767/6/25-0415, яким рішення ДПІ від 15.10.2010 р. № 0000472350/0 та № 0000482350/0, від 24.12.2010 р. № 0000472350/1 та № 0000482350/1 про сплату застосованих штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА у м. Києві від 04.03.2011 р. № 2211/10/25-114, прийняте за розглядом скарг Представництва залишила без змін, а скарги - без задоволення.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходили з того, що Представництво згідно законодавства України, є резидентом, здійснює свою діяльність на підставі законодавства України, тому у зв'язку з порушенням останнім ст. 2 Закону податковий орган правомірно застосував штрафні санкцій на підставі ст. 16 Декрету.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Декрету резидент - юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України. Нерезиденти - юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України. При цьому, норми вказаного Декрету застосовуються як до юридичних осіб та і до інших суб'єктів підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва, тощо).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Представництво, відповідно до наданих реєстраційних документів (свідоцтво про реєстрацію Міністерства економіки України та Довідки з ЄДРПОУ серії АА № 386225). в розумінні Декрету, є резидентом.

За приписами Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою, згідно із статтею 4 Закону, стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як встановлено перевіркою та підтверджується матеріалами справи, Представництвом, станом на 01.01.2010 р., не подано декларацію «Про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами», а отже, не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість у II розділі «Фінансові вкладення» п. 13 «Сума коштів перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яким на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів».

Відповідно до вимог пункту 1 статті 9 Декрету валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Отже вірним є висновки судів першої та апеляційної інстанції, що Представництво порушило терміни розрахунків по здійсненим операціям та не задекларувало Національному банку України валютні цінності, які перебувають за межами України.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарг від 12.05.2011р. № 8767/6/25-0415, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності вимог в цій частині, оскільки за приписами підпункту «а»пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010р. № 1001, та ст. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України має право, а не обов'язок щодо скасування рішень податкового органу.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено відповідність законодавству оскаржуваних рішень, у задоволенні позовних вимог щодо їх скасування судами було обґрунтовано відмовлено.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі.Корпорейшн»- залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р. у справі № 2а-7223/11/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська