Court ruling № 3004987, 14.02.2008, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

№К-12955/06

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді:Костенка М. І.

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М., Усенко Є.А.,

при секретарі:Хрущ В.Л.

за участю представників

позивача: не зявився

відповідача: Костюк В.А. дов.№82/9/10-008 від 11.01.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Маяк” до державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва на Рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2005р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2005р. у справі №32/593, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Маяк” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва №0002471740/1 від 12.07.2004р. в частині донарахування зобовязань з прибуткового податку громадян на суму 3141,55 грн. та штрафних санкцій на суму 6283,10 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2005р., залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2005р. у справі №32/593, позов було задоволено.

Свої рішення суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовують тим, що висновок податкового органу про те, що вартість послуг звязку є додатковими матеріальними благами, є помилковим, оскільки, дані послуги були повязані з виконанням працівниками трудових функцій, а тому не повинні включатися до сукупного оподатковуваного доходу громадян-працівників позивача. Суди дійшли до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, визначених у спірному податковому повідомленні-рішенні, так як порушення податкового законодавства позивачем не було.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2005р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2005р. у справі №32/593 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування касаційних вимог податковий орган посилається на те, що рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанції прийняті із порушення норм матеріального права, зокрема, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.1992р.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва провела планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2001р. по 31.12.2003р., про що склала Акт перевірки від 16.06.2004р. №860-23-202-30683443.

В Акті перевірки податковим органом було зазначено, що протягом періоду, який перевірявся, підприємство не здійснювало зовнішньоекономічної діяльності, працівники позивача у відрядженнях за кордоном не перебували, суми, які сплачувались позивачем за послуги міжнародних телефонних переговорів та за міжнародний роумінг не відносяться до компенсаційних виплат та підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” як додаткові блага, надані позивачем своїм працівникам.

На підставі висновків Акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002471740/1 від 12.07.2004р., яким позивачу відповідно до пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” визначено податкове зобовязання з прибуткового податку громадян у сумі 3141,55 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 6283,10 грн.

Як вірно зазначають суди при розгляді справи, відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” до сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних i соціальних благ у грошовій i натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.

Визначень понять „матеріальні” та „соціальні” блага, як вірно звертають увагу суди, Декрет не містить, однак, суди приходять до вірного висновку про те, що із загальних положень Декрету вбачається, що додатковими благами можуть бути визнані доходи працівників, які не повязані із виконанням ними трудових функцій, за винятком виплат, зазначених у ст. 5 Декрету.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач при розгляді справи надав копії рахунків на сплату послуг звязку, споживачем послуг та платником по яких є позивач. Також позивач надав Положення про мобільний та стільниковй звязок на підприємстві, затверджене керівником позивача 01.08.2002р., та наказ від 15.01.2001р., згідно з якими телефони можуть використовуватись працівниками підприємства тільки у виробничих цілях.

Отже, суди обґрунтовано зазначають про помилковість висновку податкового органу про те, що вартість послуг звязку є додатковими матеріальними благами, оскільки, в даному випадку дані послуги повязані з виконанням працівниками трудових функцій, а тому не повинні включатися до сукупного оподатковуваного доходу громадян-працівників позивача. Такий висновок судів першої та апеляційної інстанції підтверджується листом ДПА України №3324/6/22-3216 від 08.05.2001р.

Суди обґрунтовано дійшли до висновку, що оскільки порушення податкового законодавства з боку позивача відсутні, відсутні і підстави для застосування до нього штрафних санкцій, визначених у спірному податковому повідомленні-рішенні згідно з пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Зважаючи на те, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2005р. та Постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2005р. у справі №32/593 відсутні.

Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231, 232, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2005р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2005р. у справі №32/593 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді: Л.І. Бившева

Н.Є. Маринчак

Т.М. Шипуліна

Є.А.Усенко

Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко

судді: підпис Л.І. Бившева

підпис Н.Є. Маринчак

підпис Є.А. Усенко

підпис Т.М. Шипуліна

З оригіналом вірно відповідальний секретар В.Л. Хрущ