Decision № 3002118, 06.08.2007, Shyroke District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа №2-506 2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2007 р. смт . Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Леонідової О.В.

при секретарі Лагода Л.Б.

за участю сторін позивачки ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2, розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач позов визнав, про що подав суду письмову заяву, при цьому пояснив, що дійсно не надає коштів на утримання спільної малолітньої дитини, так як позивачка не дає йому можливості спілкуватися з дитиною, надав суду письмову заяву про винесення рішення по справі у попередньому судовому засіданні

Позивачка звернулась з позовом до відповідача, вказуючи, що в період з 13 березня 2003 року по 1 квітня 2007 року вона фактично спільно проживала з відповідачем. Від цих стосунків мають спільну дитину, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, який проживає з нею. Відповідач матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини не надає. Просить суд стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти в розмірі !4 частини з його всіх видів заробітку на її користь, надала суду письмову заяву про винесення рішення по справі у попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж кодексу. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, від яких вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, що проживає з позивачкою. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Відповідач працює на ДП "Придніпровська залізниця", Вагонне депо ст. Батурінська, його заробіток за останні шість місяців складає 8524, 20 грн., 1А частина заробітку за вказаний період складає 2131, 05 грн., що згідно п.3 ч.1 ст. 80 ЦПК України складає ціну позову.

Допитаний за власною заявою як свідок згідно статті 184 ЦПК України, відповідач показав, що він дійсно перебував з позивачкою в фактичних шлюбних відносинах, від яких вони мають спільного сина, інших дітей в нього не має, утримань по виконавчим документам не проводиться, на утриманні непрацездатних членів сім'ї не має.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, що також передбачено ст 180 СК України.

Суд враховує обставини при визначенні розміру аліментів, які передбачені ст. 182 СК України, а саме: дитина не хворіє, має розвиток згідно

матеріальний стан відповідача задовільний, він працює, інших дітей не має, ніяких інших утримань по виконавчим документам з нього не проводиться, на утриманні непрацездатних членів сім'ї не має. Тому суд вважає обгрунтованими вимоги позивачки, а відповідач в змозі платити аліменти на утримання своєї дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів, що суд визначає відповідно до ст. 183 СК України. Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 79, 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця м. Інгулець Дніпропетровскої області, аліменти на користь ОСОБА_1на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, в розмірі 1Л частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 2 липня 2007 року і до повноліття дитини.

Рішення суду про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню згідно ч.1 п.1 ст. 367 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн., одержувач: УДКУ у Широківському районі Дніпропетровської області, р/р 31410537700368, код одержувача 23929773, МФО 805012, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, код бюджетної класифікації 22090100.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Широківського районного суду Дніпропетровської області відповідно до ст. 81 ЦПК України в розмірі 7 грн. 50 коп., одержувач: УДКУ у Широківському районі, р/р 31216259700367, код одержувача 23929773, МФО 805012, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.