Decision № 30017543, 11.03.2013, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2013 р.Справа № 921/66/13-г Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль.

до Публічного акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів", вул. Лесі Українки, 13, смт. Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область.

За участю представників сторін:

позивача: Олійник Т.П., - представник, довіреність № 860 від 20.12.2012 року

відповідача: Не з'явився.

Суть справи. Ухвалою суду від 04.02.2013р. розгляд справи, у відповідності до п.1,2,3 ч.1 ст. 77 ГПК України, було відкладено на 25.02.2013р. на 10 год. 00 хв., в межах строків встановлених ст.69 ГПК України.

Ухвалою суду від 25.02.2013 р. розгляд справи було перенесено на 11.03.2013р. на 12 год. 00 хв., у звязку з перебуванням судді Хоми С.О. на лікарняному.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль, звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів", вул. Лесі Українки, 13, смт. Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область про стягнення 45000 грн. заборгованості за мировою угодою, 75 грн. втрат від інфляції, 417 грн. 94 коп. - 3% річних, всього - 45492 грн. 94 коп., 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за мировою угодою.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання 11.03.2012 року.

Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача ухвалу від 23.01.2013 року про порушення провадження у справі та ухвалу від 04.02.2013р. про відкладення розгляду справи і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень відправлених 23.01.2013р., 07.02.2013р., 25.02.2013р. та вручених відповідачу 28.01.2013 р., 13.02.2013р., 04.03.2013р.

Як зазначається, зокрема, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" № 670-2010-р від 15.03.2010 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У відповідності до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи №921/66/13-г господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

У відповідності до п.1.2 ст.1 розділу 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (нова редакція) (затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства "Укртелеком", протокол №9 від 01.11.2011 року) Публічне акціонерне товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Українське державне підприємство електрозв'язку "Укртелеком", відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства "Утел" відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Як вбачається із довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 12.02.2013 року, яка надана державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації на запит №217/2013 від 04.02.2013 року господарського суду Тернопільської області, Відкрите акціонерне товариство "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів" та Публічне акціонерне товариство "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів" є однією юридичною особою, із тим самим ідентифікаційним кодом - 00956164, і з тією самою юридичною адресою: вул. Лесі Українки, буд.13, смт. Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.10.2008 року у справі №1/Б-382 затверджено мирову угоду від 12.08.2008 року, укладену між Відкритим акціонерним товариством "Теребовлянський КХП" в особі голови правління ВАТ Ништа Юрій Михайлович та комітетом кредиторів ВАТ в особі голови комітету кредиторів Слободян Роберта Володимировича.

Згідно п.п.2.1. п.2 Мирової Угоди Боржник зобов'язується погасити кредиторську заборгованість в розмірах і термінах вказаною Мировою Угодою.

Як зазначається п.п.3.1. та 3.2. п.3 Мирової Угоди, зокрема, термін розстрочки боргів п'ять років з дня затвердження Мирової Угоди в суді; погашення боргів проводити по квартально згідно складеного графіку, який є невід'ємною частиною даної Мирової Угоди.

Як встановлено судом та підтверджено позивачем шляхом надання належним чином засвідчених копій банківських виписок, а представником позивача в усному порядку в судових засіданнях 04.02.2013 року та11.03.2013 року, в порушення умов виконання мирової угоди відповідач свої зобов'язання щодо погашення боргів перед позивачем за вказаною вище мировою угодою, а саме: в терміни погашення: 30.06.2012р. - 15000 грн., 30.09.2012р. - 15000 грн., 31.12.2012р. - 15000 грн., всього на загальну суму - 45000 грн. не виконав. Розрахунок заборгованості станом на 21.01.2013 року, який наданий позивачем, знаходиться в матеріалах справи. Будь-яких доказів протилежного відповідачем не подано, а судом не здобуто.

Як передбачається ч.9 ст.82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Згідно пункту 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 із змінами у разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

У відповідності до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" №606-ХІУ у редакції закону від 04.11.2010 року з наступними змінами у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвала господарського суду Тернопільської області від 17.10. 2008 року по справі №1/Б-382 не відповідає усім вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема в ухвалі не зазначено дати набрання чинності та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому не має статусу виконавчого документу. За таких підстав звернення позивача до господарського суду із позовом про зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди (що стосується позивача - кредитора у справі №1/Б-382 про банкрутство ВАТ "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів") затвердженої вказаною ухвалою є правомірним.

У відповідності до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 75 грн. втрат від інфляції та 417 грн. 94 коп. три проценти річних (розрахунок суми втрат від інфляції та суми 3 % річних додані позивачем до матеріалів справи).

Після проведеного судом перерахунку, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних є правомірними та не оспорені відповідачем. Розрахунок проведений судом доданий до матеріалів справи.

За таких обставин справи позовні вимоги про стягнення з відповідача 45000 грн. заборгованості за мировою угодою, 75 грн. втрат від інфляції, 417 грн. 94 коп. - 3% річних підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать нормам чинного законодавства та неоспорені відповідачем.

Судовий збір у відповідності із ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів", вул. Лесі Українки, 13, смт. Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00956164, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль ,ідентифікаційний код 01188052 - 45000 грн. заборгованості за мировою угодою, 75 грн. втрат від інфляції, 417 грн. 94 коп. - 3% річних.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів", вул. Лесі Українки, 13, смт. Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00956164:

- 1720 грн. 50 коп. - судового збору в доход державного бюджету України.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі та прокурору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 15 березня 2013 року

Суддя С.О. Хома