Court ruling № 30002265, 07.03.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2013 р. м. Київ К/9991/33670/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" (далі - ТОВ "РЗВА-Електрик") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі -ДПІ у м. Рівне) в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року позов ТОВ "РЗВА-Електрик" задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Рівне залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Рівне подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "РЗВА-Електрик" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Рівне проведена планова виїзна перевірка ТОВ "РЗВА-Електрик" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, результати якої оформлено актом від 13.08.2010 року №1195/23-100/34704105.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем підпунктів 7.3.3 п. 7.3, ст. 7, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 996262 грн. та п. 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" внаслідок завищення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся на загальну суму 227316,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0002772342/0 від 27.08.2010 року, №0002772342/1 від 24.09.2010 року, №0002772342/3 від 09.12.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 301281,00 грн., з яких 225317,00 грн. основний платіж та 75964,00 грн. штрафні санкції; №0002782342/0 від 27.08.2010 року, №0002782342/1 від 24.09.2010 року, №0002782342/2 від 09.12.2010 року, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 227316,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2008 року між ТОВ "ВПП Машбуд" та позивачем - ТОВ "РЗВА-Електрик" укладено договір №072Р. Виконання та реальність зазначеного договору підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем включено до валових витрат суми витрат та придбання деталей у ТОВ "ВПП Машбуд".

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач на підставі наявних у нього належним чином оформлених податкових накладних, правомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ним ТОВ "ВПП Машбуд" в ціні за поставлені деталі. Позивач, у випадку надмірної сплати ПДВ до бюджету, має право на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкові повідомлення-рішення №0002772342/0 від 27.08.2010 року, №0002772342/1 від 24.09.2010 року, №0002772342/2 від 09.12.2010 року, №0002782342/0 від 27.08.2010 року, №0002782342/1 від 24.09.2010 року, №0002782342/2 від 09.12.2010 року слід визнати протиправними та скасувати.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров