2-н/262/459/2013
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2013 року Суддя Пролетарського районного суду міста Донецька Масендич В.В., розглянувши матеріали заяви представника заявника Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по сплаті послуг з опалення та гарячого водопостачання з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, -
ВСТАНОВИВ:
06 березня 2013 року представник заявника Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька із заявою, де просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості по сплаті послуг з опалення та гарячого водопостачання з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Статтею 97 ЦПК України встановлено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною першою ст.. 109 ЦПК України передбачено, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
У відповідності з п. 1 ч.6 ст.100 ЦПК України у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи -боржника.
У відповідності з п. 4 ч.6 ст. 100 ЦПК України у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи -боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 100 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження ,суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до відомостей адресно -довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Донецькій області станом на 11 березня 2013 року, які надійшли на адресу суду 18.03.2013 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у Донецькій області зареєстрованою не значиться. (а.с.7)
Таким чином, є підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_2
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 100, 208, 293 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У прийнятті заяви представника заявника Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по сплаті послуг з опалення та гарячого водопостачання з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Масендич
The court decision No. 29987923, Chumakivskyi District Court of Donetsk City (until 25.04.2025 - Proletarskyi District Court of Donetsk City) was adopted on 18.03.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 262/1331/13-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: