Decision № 299396, 08.11.2006, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 23/510

08.11.06

За позовом

Закритого акціонерного товариства „Торгова компанія ДНІПРВАГОНМАШ”

До

Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпромінвест”

Про

стягнення 131 158,98 грн.

Суддя Демидова А.М.

Представники:

Від позивача

Філоненко В.О. –нач. юр. відділу

Від відповідача

не з‘явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 131 158,98 грн., у тому числі основний борг у розмірі 101 540,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 23 354,20 грн., 3% річних у розмірі 6 050,68 грн., пеня у розмірі 214,10 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2006 р. порушено провадження у справі за № 23/510, призначено розгляд справи на 08.11.2006 р. та викликано в судове засідання представників сторін.

У судове засідання, призначене на 08.11.2006 р., з’явився представник позивача, який позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 08.11.2006 р. не з‘явився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2006 р., про що свідчить відмітка на зворотній стороні зазначеної ухвали, вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав. За таких обставин, справа слухається за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд встановив:

22.03.2004 року між Закритим акціонерним товариством „Торгова компанія ДНІПРВАГОНМАШ” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерпромінвест” (відповідач) було укладено Договір підряду № 04/5 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

На підставі вищезазначеного Договору відповідач зобов’язався виготовити позивачу 200 кришок люків на піввагонів.

Відповідно до п.4.2 Договору сума Договору на момент підписання орієнтовно складає 211 200,00 грн.

Згідно п.4.3 Договору позивач оплачує виготовлення продукції частками, розмір яких узгоджується сторонами у робочому порядку і вказується у виставленому рахунку.

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 101 540,00 грн., що підтверджується випискою ДФ БК “Приватбанк” від 24.03.2004 р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Згідно з п. 2.1.2 Договору відповідач повинен був приступити до виконання своїх обов’язків після отримання від позивача першої оплати.

Відповідно до п.2.1.1 Договору відповідач зобов’язувався виготовити обумовлену Договором продукцію не пізніше 15.08.2004 р.

Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, продукцію, передбачену Договором не виготовив.

03.08.2005 р. позивачем було направлено відповідачу претензійний лист № 02/08 з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 101 540,00 грн. на поточний рахунок позивача (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

21.04.2006 р. позивачем було направлено відповідачу претензію № 21/04 з проханням у найкоротший термін повернути аванс у розмірі 101 540,00 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Вищезазначені претензії залишені відповідачем без відповіді.

Відповідно до п. 5.2 Договору за порушення п. 2.1 Договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми даного Договору, за кожний день прострочення, яка за розрахунком відповідача складає 214,10 грн. Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача.

Зважаючи на те, що відповідач повинен був виконати зобов’язання по Договору не пізніше 15.08.2004 р., право вимоги на стягнення пені у позивача виникло з 16.08.2004 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За таких обставин, позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 23 354,20 грн. та 3% річних у розмірі 6 050,68 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення основного боргу у розмірі 101 540,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 23 354,20 грн., 3% річних у розмірі 6 050,68 грн. У частині стягнення пені у розмірі 214,10 грн., зважаючи на позовну давність до вимог про стягнення неустойки строком в один рік відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, у позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав –на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпромінвест” (01030 м. Київ, вул. І. Франка, 30, р/р 26001300316101 в АКІБ “ТАС-Комерцбанк” МФО 300164, код 32162295) на користь Закритого акціонерного товариства „Торгова компанія ДНІПРВАГОНМАШ” (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 1, оф. 10, р/р 26004051800317, ДФ КБ „Приватбанк”, МФО 305965, код 31846008) основний борг у розмірі 101 540,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 23 354,20 грн., 3% річних у розмірі 6 050,68 грн., державне мито в розмірі 1 309,45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 117,81 грн.

Видати наказ.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його

прийняття.

Суддя А.М.Демидова