Decision № 2993458, 10.02.2009, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом

до

про

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-кондитерська група "Лісова казка" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Караван ДСД" про стягнення 22 143 грн. 73 коп. - основної заборгованості по договору № ЛС-00148 від 14.07.2008 року, 352 грн. 32 коп. - інфляційних збитків, 292 грн. 22 коп. - 21% річних, 333 грн. 97 коп. - пені і витрат по справі.

В судому засіданні 15.01.2009 року позивач звернувся до суду з уточненням позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 21 343 грн. 73 коп. - основної заборгованості по договору № ЛС-00148 від 14.07.2008 року, 855 грн. 96 коп. - інфляційних збитків, 327 грн. 01 коп. - 21% річних, 373 грн. 74 коп. - пені і витрат по справі.

Позивач підтримав свої позовні вимоги і просив суд задовольнити його з урахуванням уточнення до позовної заяви.

Відповідач свого представника у судові засідання не направив, відзив та витребувані судом документи не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є поштове повідомлення № 3595203 (а.с. 15).

У судовому засіданні 10.02.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд, -

ВСТАНОВИВ :

14 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-кондитерська група "Лісова казка" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Караван ДСД" (покупець), був укладений договір № ЛС-00148 (далі - Договір).

Відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передавати у власність покупця кондитерські вироби (далі - продукція) в кількості і в асортименті, згідно з видатковим накладним, а покупець узяв на себе зобов'язання приймати й оплачувати її в порядку та у строки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору розрахунок за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або внесенням грошових коштів готівкою до каси продавця у розмірі 100% від вартості поставленого товару. Оплата здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту передачі товару.

На виконання зобов’язань за Договором товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-кондитерська група "Лісова казка" здійснило поставку продукції товариству з обмеженою відповідальністю "Караван ДСД" на суму 51 376 грн. 37 коп., що підтверджується видатковими накладними, які скріплені печатками та підписами повноважних представників сторін (а.с. 35-48). Видатковою накладною № КД-0000165 від 07.11.2008 року повернуто товар продавцю на суму 17 742 грн. 84 коп. (а.с. 35). Не оплаченою залишилася видаткова накладна № 1169 від 06.10.2008 року на суму 28 207 грн. 38 коп. (а.с. 12).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 800 грн. , що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача , які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 49-50).

В частині стягнення заборгованості в розмірі 800 грн. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 21 343 грн.73 коп. доведені і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що покупець у разі порушення строків оплати товару сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості заборгованості за кожен день прострочення, та окрім того, при простроченні оплати поставленого товару покупець зобов’язаний сплати постачальнику 21% річних від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару, пеня складає –373 грн. 74 коп., 21% річних –327 грн. 01 коп., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати підлягають стягненню в сумі –855 грн. 96 коп. (за період з жовтня 2008 р. по листопад 2008 р.)

З огляду на викладене позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –21343 грн.73 коп. - основного боргу, 373 грн. 74 коп. –пені, 327 грн. 01 коп. - 21% річних, 855 грн. 96 коп. - збитків від інфляції.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 49 ГПК України судові витрати по справі: 231 грн. 22 коп. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення 800 грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван ДСД" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, буд. 210; МФО 305299, код ЄДРПОУ 35807575) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-кондитерська група "Лісова казка" (61072, м. Харків, вул. С.Єсеніна, буд.14, кв.6; МФО 321983, код ЄДРПОУ 33066477) 21 343 (двадцять одна тисяча триста сорок три) грн.73 коп. - основного боргу, 373 (триста сімдесят три) грн. 74 коп. –пені, 327 (триста двадцять сім) грн. 01 коп. - 21% річних, 855 (вісімсот п’ятдесят п’ять) грн. 96 коп. –інфляційні , 231грн. 22 коп. - державного мита, 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.