Decision № 2992380, 23.12.2008, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2008 р. Справа № 3/21/08-НР

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Лопатіні К.О.,

за участю представників позивача – Плачинда Д.А., дов. 198/08-а від 16.09.08

представник відповідача не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт”,

вул. Солом’янська, 11-А, м. Київ, 03110,

поштова адреса: пр-т. Шевченка, 4-Д, оф.105, м. Одеса, 65044

до товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерстандарт”

пр-т. Жовтневий, 51, м. Миколаїв, 54018

про стягнення коштів у сумі 5143 грн. 02 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Астеліт” (далі –позивач) звернулося з позовом до до товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерстандарт” (далі –відповідач) про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річніх в розмірі 5143 грн. 02 коп.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.05.2008 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2008 р. по справі № 3/21/08, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 23.10.2008 р. Вищий господарський суд України скасував постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2008р. та рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2008 р. і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Заявою від 22.12.2008 р. позивач уточнив по позовні вимоги і просить суд стягнути ту саму суму боргу, зазначивши, що цей борг виник у зв’язку із надмірно сплаченою орендною платою.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином; 19.12.2008 р. відповідач ознайомився з матеріалами справи, однак не скористався своїм правом надання відзиву на позовну заяву, позов не заперечив і не спростував; 22.12.2008 р. звернувся до суду із клопотанням № 32 про відкладення розгляду справи. Розглянувши клопотання, суд відхилив його, виходячи з такого: по-перше, суд не визнавав обов’язковою явку представника відповідача у судове засідання; по-друге, всупереч приписам ст. 33 ГПК України позивачем не надано доказів, що підтверджують викладені у клопотанні обставини (чим саме викликана необхідність взяти участь у судовому засіданні, наказ про відрядження представника, тощо); по-третє, ознайомившись з матеріалами справи 19.12.2008 р., представник відповідача мав достатньо часу для підготовки відзиву і заперечень проти позову, якщо вони існували.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, виходячи з такого: 30.05.2006р. між сторонами було укладено договір оренди нерухомого індивідуально визначеного майна № МY2401/2 (далі Договір), за умовами якого відповідач зобов’язався передати позивачеві у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 4 кв. м. з правом користування прилеглою територією площею 50 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Вознесенськ Миколаївської області, пров. Лугового 1, а відповідач –використовувати орендоване майно та сплачувати орендну плату відповідно до п. 5.3 Договору.

Об’єкт оренди був переданий позивачу за актом від 30.05.2006 року.

Після закінчення строку дії Договору позивач звернувся до відповідача з листом від 25.04.2007 р. про поновлення терміну його дії на тих самих умовах на новий строк. Пропозиція позивача була прийнята відповідачем, про що свідчить рахунок №12 від 25.04.2007 р. на суму 16.500 грн., виставлений позивачу на оплату оренди за 11 місяців, тобто до 30.03.2008 р. Вказаний рахунок оплачений позивачем повністю, що підтверджено платіжним дорученням № 100145005 від 26.04.2007 р. При цьому слід зазначити, що на момент виставлення рахунку №12 від 25.04.2007 р. відповідач вже не був власником орендованого приміщення, адже 09.08.2006 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу об’єкт оренди серед іншого нерухомого майна (комплекс будівель) був відчужений громадянину Подольському Ігору Олександровичу. 20.12.2007 р. позивач придбав комплекс будівель разом з об’єктом оренди у громадянина Подольського І.О. за договором купівлі-продажу № 2488.

Оскільки позивач набув право власності на об’єкт оренди, він направив відповідачеві листа № МY 2401/1-07 від 25.12.2007 р., яким повідомив про розірвання договору оренди згідно зі ст. 291 ГК України, а також просив повернути надміру сплачені грошові кошти у сумі 4983 грн. 88 коп. за оренду приміщення.

З моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу комплексу будівель від 20.12.207 р. № 2488, до позивача перейшло право власності на об’єкт оренди за Договором, тобто він набув права орендодавця. Згідно зі ст. 606 ЦК України зобов’язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі, тому з моменту набуття права власності на об’єкт оренди, зобов’язання позивача як орендаря щодо сплати орендної плати у розмірі 1500грн. на місяць –припинилося. Право відповідача на отримання орендної плати також припинилося з моменту переходу до позивача права власності на об’єкт оренди. За таких обставин вимоги позивача про повернення надмірно сплаченої орендної плати за період з 20.12.2007 р. по 29.03.2008 р. у сумі 4983 грн. 88 коп. є цілком правомірним і підлягають задоволенню.

Відповідач безпідставно і неправомірно утримував грошові кошти позивача у сумі 4983 грн. 88 коп., тому, згідно зі ст. 530 ЦК України , був зобов’язаний повернути їх позивачеві у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на вищенаведене суд вважає вимогу позивача про стягнення 24 грн. 58 коп. –трьох процентів річних та 5118 грн. 44 коп. - суми боргу з урахуванням індексу інфляції за 61 день прострочення (з 24.01.2008 по 24.03.2008) –правомірною, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерстандарт” (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, 54-А; ідентифікаційний код 30333601) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт” (03110 місто Київ, вул. Солом’янська, 11-А; поштова адреса: 65044 м. Одеса, проспект Шевченка, 4-Д, офіс 105; ідентифікаційний код 22859846) кошти: в сумі 5118 грн. 44 коп. –основний борг з урахуванням індексу інфляції; в сумі 24 грн. 58 коп. –три проценти річних; в сумі 102 грн. –на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; в сумі 118 грн. - на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька