Decision № 299139, 22.11.2006, Commercial Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2006 р.

Справа № 5/320-4012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом: Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль

до відповідача: Малого підприємства «Світозар», вул. Заводська, 44, м.Тернопіль

за участю представників сторін:

позивача: Переймибіда Р.Б. –ст. державний податковий інспектор юридичного відділу (дов. № 15497/7/10-015 від 16.03.2006р.)

відповідача: не з’явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено права та обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція звернулася в господарський суд з позовом про припинення юридичної особи Малого підприємства «Світозар», вул. Заводська, 44, м. Тернопіль.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за юридичною адресою, зазначеною в Статуті підприємства, в довідці про включення до ЄДРПОУ та в довідці Відділу реєстрації Тернопільської міської ради за №1789 від 20.11.2006р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

- 23.04.1991р. Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради народних депутатів проведено державну реєстрацію юридичної особи Малого підприємства „Світозар”, що підтверджується копією розпорядження виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів від 23.04.1991р. № 197 п.1, а також включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням ідентифікаційного коду 14027925, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області за № 07-3288 від 26.06.2006р.;

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про систему оподаткування” на відповідача як суб’єкта підприємницької діяльності-юридичну особу покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), а відтак згідно ст. 9 цього ж Закону останній, як платник податку, зобов’язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів, відповідно до чинного законодавства, декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості пов’язані з обчисленням, сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);

Невиконання цієї вимоги протягом року дає право органам Державної податкової служби на підставі п. 17 ч. І ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та п. 2 ст. 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (далі Закон України) від 15.05.2003 р. (чинний з 01.07.2004р.), звернутися до суду з позовом про припинення суб’єкта підприємницької діяльності;

Як випливає із матеріалів справи, а саме: згідно довідки Тернопільської ОДПІ №61136/7/29-01 від 26.09.2006р., мале підприємство «Світозар», перебуває на обліку в податковій інспекції, як платник податків з 23.01.1992р., і в порушення вимог Закону України „Про систему оподаткування”, більше року не подавало до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності, що, відповідно до пп.4 п.2 ст.38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи;

- Згідно з листом Управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі №5134/02 від 15.06.2006р., Мале підприємство „Світозар” (ідент. код 14027925) заборгованості перед Пенсійним фондом України не має;

- відповідач на день розгляду справи не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне.

При таких обставинах позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.

Рішення суду про припинення підприємницької діяльності суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, яке набрало законної сили, є підставою для внесення державним реєстратором (за місцезнаходженням юридичної особи) запису до Єдиного державного реєстру про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

Державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, ст.38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити юридичну особу –Мале підприємство «Світозар», вул.Заводська,44, м. Тернопіль, код 14027925.

3. Стягнути з Малого підприємства «Світозар», вул. Заводська, 44, м.Тернопіль, код 14027925:

- в доход Державного бюджету України 85грн.00коп. державного мита;

- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 в ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370, 118грн.00коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

5. Копію рішення направити державному реєстратору Тернопільської міської ради після набрання ним (рішенням) законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя Г.З. Андрушків