Court ruling № 29898521, 19.02.2013, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 р.Справа № 2-а-8010/10/1470

Категорія: 9.2 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року по справі за адміністративним позовом ТОВ «Ранг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.09.2010 року за №00005238, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Ранг» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.09.2010 року за №00005238.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем при проведенні перевірки перевищені повноваження, визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ. При здійсненні перевірки податковим органом фактично була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, яка знаходиться за межами повноважень відповідача, що є порушенням п.12 ст.3 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 №265/95-ВР, а спірне рішення таким, що підлягає скасуванню. Крім того, висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам, також при здійсненні замірювань особами, що здійснювали перевірку не було застосовано встановлену законодавством обов'язкову похибку у розмірі 0,8% розрахунку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду щодо незадоволених позовних вимог винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, у якій відмовити у задоволені позову ТОВ « РАНГ».

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним державним податковим ревізором - інспектором ДПА у Миколаївській області Бондар І.І., старшим державним податковим ревізором - інспектором ДПА у Миколаївській області Романовим К.Ю. проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності АЗС, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 15/2, у якій здійснює діяльність ТОВ «Ранг ».

За результатами перевірки складено акт перевірки №0609/14/00/23/13863642 від 16.09.2010, в якому зафіксовано порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на АЗС, а саме: нестача масла моторного М10Т2-К за ціною 9,00 грн. на суму 3140,46грн.;нестача масла для гідравліки за ціною 8,50 грн. на суму 301,24грн.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки не зазначено, ким само проводилися вимірювання та розрахунок фактичних об'ємів нафтопродуктів у резервуарах АЗС та за допомогою яких само контрольних мірників. Надходження та вибуття запасів були занесені до відомості перевірки на підставі накладних та контрольних стрічок.

Згідно ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХИ «Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок» передбачає, що проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що згідно матеріалів перевірки на вимогу перевіряючих оператором АЗС був наданий змінний звіт інвентаризацій залишку нафтопродуктів (товарно-матеріальних цінностей) на початок зміни оператора, який складається щоденно. Надходження та вибуття запасів були занесені до відомості перевірки на підставі накладних та контрольних стрічок. Як вбачається з письмових пояснень працівників АЗС, доданих позивачем до матеріалів судової справи, та усних пояснень представника позивача, при здійснюванні замирювань у ємності з маслом моторним М10Т2-К знаходився шланг, наявність якого суттєво впливало на достовірність вимірювань.

Суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог дійшов до висновку , що вимірювання пального при проведенні перевірки, а фактично інвентаризація, була здійснена з порушенням вимог законодавства, дані бухгалтерського обліку та звітності можуть підтвердитись виключно інвентаризацією, проведення якої знаходиться за межами повноважень відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно п.15 ст.11 « Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХП органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що відповідач не вимагав від керівника підприємства проведення інвентаризації.

Згідно Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.08.1994 за №202/412 затверджено Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. Відповідно до зазначеної Інструкції встановлений відповідний порядок проведення інвентаризації на підприємстві, який вимагає створення інвентаризаційної комісії у складі керівника підрозділу, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

Згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за №805/15496 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Відповідно до п.13.5 зазначеної Інструкції для здійснення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі і постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких залучаються особи, що мають досвід здійснення інвентаризації. Забороняється вводити до складу робочої інвентаризаційної комісії головного бухгалтера підприємства та матеріально відповідальних осіб. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того самого працівника два рази підряд. Розпорядчим документом керівника підприємства установлюються терміни початку та завершення робіт з інвентаризації.

Також, при задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач фактично застосував штрафну санкцію за відсутність певного товару, тобто відсутній в наявності товар, а отже не має фіксованих даних про його кількість, асортимент, тощо.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Однак, на думку колегії суддів відповідачем були застосовані штрафні санкції, відповідно до ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) згідно якої: до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів наголошує, що термін «не обліковані товари» у розумінні ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) має значення виключно у розрізі факту реалізації товару не облікованого належним чином, тобто не оприбуткованого відповідно до правил бухгалтерського обліку.

За зазначених вище обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові 29 вересня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року по справі за адміністративним позовом ТОВ «Ранг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.09.2010 року за №00005238 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлений 22 лютого 2013 року

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Коваль М.П.

Судді:

Семенюк Г.В.