Decision № 29877571, 11.03.2013, Zavodskyi District Court of Luhansk City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Luhansk City)

Справа № 2-903/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська

в складі: головуючого-судді: Вінтоняк Н.Д.

при секретарі: Середа Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2012 року ЛМКП «Теплокомуненерго» звернулося до Ленінського районного суду м. Луганська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання.

В обґрунтування позову зазначило, що згідно з Правилами користування тепловою енергією, затвердженими наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР N 310 від 6 грудня 1981 р.; Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Наказом Міністерства енергетики України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28 жовтня 1999 року N 307/262, Правилами надання послуг населенню з водо - теплопостачання та водовідведення (каналізації), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30.12.1997р; Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р., МКП «Теплокомуненерго» постачало теплову енергію в квартиру відповідача. Таким чином, між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1. Згідно оборотної відомості даного рахунку вбачається, що відповідачка своєчасно розрахунки за надану теплову енергію не здійснювала, тому за нею виникла заборгованість по сплаті за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період 01 листопада 2001 року по 01 грудня 2010 року у сумі 4059,20 грн.

Відповідачка зобов'язана сплатити за спожиті послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг. Відповідач за прострочення виконання повинна сплатити позивачу нараховану суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, як то передбачено вимогами ст.625 ЦПК України

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем складає : суму основної заборгованості, розмір інфляційних нарахувань та 3% річних, що дорівнює 6921,06 грн. (4059,20 грн. + 2313,20 грн. + 548,66 грн.). Ухвалою Ленінського районного суду від 03 лютого 2011 року позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу у зв'язку з наявністю між сторонами спору про право, який повинен вирішуватися в судовому порядку.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 4059,20 грн. основного боргу, 2313,20 грн. - втрати від інфляційних процесів; 548,66 грн. - 3% річних, а всього стягнути - 6921,06 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, наполягав на задоволенні позову, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, суду причини неявки не повідомила, про явку в судові засідання повідомлялася належним чином (а.с.20, 27, 28).

За таких обставин, суд, оскільки у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач здійснює свою господарську діяльність з метою теплопостачання житлового фонду, відповідача, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, є абонентом позивача та користується наданими послугами з теплопостачання та гарячого водопостачання (а.с.5).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 03 лютого 2011 року позивачу відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, оскільки судом було встановлено наявність між сторонами спору про право (а.с. 4).

Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Законом України „Про теплопостачання", іншими нормативно-правовими актами.

Згідно преамбули Закону України „Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІV від 24.06.2004 року цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 13 Закону від 24 червня 2004 р. N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтями 20, 21 зазначеного Закону визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. При цьому, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, зокрема не пізніше 20 числа кожного місяця вносити плату за користування жилим приміщенням (квартплату) та за комунальні послуги. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Такі ж права та обов'язки встановлені і вищевказаними Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків.

Судом встановлено, що відповідачка, будучи мешканкою квартири АДРЕСА_1, користувалася послугами з теплопостачання та гарячого водопостачання, проте оплату проводила нерегулярно.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1, сума заборгованості за надані послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання перед позивачем за період з 01 листопада 2001 року по 01 грудня 2010 року становить 4059,20 грн. (а.с.6-9).

Таким чином, відповідачка, як споживач послуг з теплопостачання, належним чином не виконувала своє зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги, прострочивши виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання підлягають задоволенню.

Правовідносини, які виникли у сфері надання комунальних послуг, регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Разом з тим, відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Доказів того, що послуги не надавалися або надавалися у меншому розмірі суду не надано.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачка, як боржник, що прострочила виконання грошового зобов'язання, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 2313,20 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 548,66 грн.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача існуючу суму заборгованості.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з платіжних доручень № 6010 від 26.11.2012 року (а.с. 1) та № 6008 від 26.11.2012 року (а.с.2) позивачем при зверненні до суду з цим позовом було сплачено судовий збір у розмірі 214,60 грн. Зважаючи на положення ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 214, 60 грн.

Керуючись ст. ст. 256, 257, 267, 526, 541-543, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 224-226, 232, 233 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» ( Код 24047779, р/р 260383016130, МФО 304665, філія ЛОУ ПАТ «Ощадбанк») суму боргу за надані послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01 листопада 2001 року по 01 грудня 2010 року у сумі - 6 921 (шість тисяч дев'ятсот двадцять одну) гривню 06 (шість) копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» ( Код 24047779, р/р 260383016130, МФО 304665, філія ЛОУ ПАТ «Ощадбанк») витрати по сплаті судового збору в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: суддя Н.Д. Вінтоняк