№ 298521, 11.12.2006, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.12.06р.

Справа № А27/198

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Барс”, м. Дніпропетровськ

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про скасування податкового повідомлення-рішення

Головуючий колегії Татарчук В.О.

Судді Кожан М.П.

Бишевська Н.А.

Секретар Сергієнко П.М.

Представники сторін:

від позивача –Кощєєва А.В. дов. від 01.03.06

від відповідача –Логойда Т.В. дов. від 02.11.05 №36857/20/10-039, Колот В.В. дов. від 14.04.06 №14828/10/10-039

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Барс” звернулося з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення №0000432304/0 від 02.03.2006р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- податкова інспекція безпідставно не визнала у складі податкового кредиту у липні 2005р. скориговану суму ПДВ у розмірі 82677грн.;

- відповідачем не наведеного обгрунтованих висновків того, що з огляду на п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.3 Господарського кодексу України діяльність ТОВ “Барс” з реалізації у ІІІ кварталі 2005р. бензину є некомерційною і не відноситься до господарської діяльності товариства;

- в листі від 25.07.03 №6519/6/15-1116 ДПА України вказала на те, що чинним законодавством не передбачено коригування валових витрат та податкового кредиту при продажу товарів за ціною нижчою від ціни їх придбання;

- товариством відповідно до пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” були віднесені до складу податкового кредиту у серпні 2004р. 1813098грн. та у січні 2005р. –21738грн. з урахуванням дат отримання податкових накладних від продавців, а не дат їх виписки.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що ТОВ „Барс” в порушення:

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” у липні 2005р. скоригувало ПДВ на суму 82677грн., які сплачені у складі витрат на придбання нафтопродуктів вартість яких не відноситься до складу валових витрат з урахуванням п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки реалізація була здійснена за ціною нижчою від ціни придбання;

- абз.2 пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” включено до податкового кредиту суми невраховані в попередніх періодах: у серпні 2004р. –1813098грн., у січні 2005р. –21738грн.

В судовому засіданні 05.12.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

02.03.2006р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000432304/0 з визначенням податкового зобов’язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 2876269,50грн. з яких: 1917513грн. –основний платіж і 958756,50грн. – штрафні санкції.

Підставою для прийняття спірного рішення був акт №17/23-3/23-30853040 від 20.02.06 „Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Барс” за період з 01.07.04 по 30.09.05”.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення:

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” у липні 2005р. скоригований ПДВ на суму 82677грн., який сплачений у складі витрат на придбання нафтопродуктів вартість яких не відноситься до складу валових витрат з урахуванням п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки реалізація була здійснена за ціною нижчою від ціни придбання;

- абз.2 пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” включено до податкового кредиту суми невраховані в попередніх періодах: у серпні 2004р. –1813098грн., у січні 2005р. –21738грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

01.06.04 між АТЗТ “Футбольний клуб “Дніпро-96” (Постачальник) та ТОВ “Барс” (Замовник) був укладений договір поставки нафтопродуктів №01/06-ФК.

Згідно з витратною накладною №28/01-1 від 28.01.05 АТЗТ “ФК “Дніпро-96” було поставлено позивачу бензин АИ-95 у кількості 3674,541тн за ціною 3175грн. за тонну на загальну суму 14000000грн. (ПДВ –2333333,33грн.).

01.07.05 між ТОВ “Барс” (Продавець) та ПП “Софія” був укладений договір №01/07-С купівлі-продажу бензину АИ-95.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000003 від 01.07.2005р. позивач відвантажив бензин АИ-95 у кількості 3674,541тн за ціною 3062,50грн. за тонну без ПДВ на загальну суму 13503938,17грн. (ПДВ –2250656,36грн.).

Аналіз матеріалів справи свідчить про помилковість висновку податкового органу про те, що відповідні суми не включаються до складу валових витрат та податкового кредиту, оскільки товар був реалізований за ціною нижчою ціни придбання і отже, витрати не були здійснені в межах господарської діяльності товариства з отриманням доходу.

В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на пункт 1.32 статті 1 і пункт 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до п.1.32 ст.1 вказаного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В даному випадку податковою інспекцією враховані лише конкретні угоди позивача з контрагентами щодо придбання та реалізації бензину, а не здійснення позивачем господарської діяльності в цілому (пункт 1.32 статті 1 вказаного Закону). До того ж наведена норма передбачає таку мету господарської діяльності як отримання доходу, а не прибутку (як вважає відповідач). При цьому суд враховує і досить значний проміжок часу між операціями позивача з придбання та реалізації бензину.

Відсутність в діяльності позивача порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” свідчить і про відсутність порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” при формуванні податкового кредиту в сумі 82677грн. за спірними правовідносинами.

Є неправомірним і висновок податкового органу про завищення товариством податкового кредиту на 1834835,65грн. у зв’язку з віднесенням до такого кредиту сум податку не за датами виписки податкових накладних, а за датами їх отримання.

Так, згідно з матеріалами справи позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суму податку в розмірі 1834835,65грн. за податковими накладними:

- у серпні 2004р. - від 22.06.04 №1116 (виписана ЗАТ “Авіас Плюс”), від 25.06.04 №№01-07/12х, 02-06/12х, 05-03/12х, 04-02/12х (ТОВ “Севен Севенти Петролеум”), від 29.06.04 №№240, 241, 243 (ТОВ “Форт Нокс), від 29.06.04 №№0000184, 0000183 (ДП “Оптима 770-Ч”), від 25.06.04 №13 (ТОВ “Трі Стар”), від 25.06.04 №21 (ТОВ “Оптима Юг”), від 11.06.04 №№1648, 1649 (ТОВ “Мав екс”), від 28.05.04 №10 (ТОВ “Плеяда”), від 24.06.04 №0001857 (ВАТ “Запоріжнафтопродукт Михайлівська нафтобаза”);

- у січні 2005р. –від 23.06.04 №7 (ТОВ “Чернівці-Авіас-2000”).

Суми ПДВ за вказаними накладними були віднесені ТОВ “Барс” до податкового кредиту з урахуванням дат отримання, що підтверджується витягом з книги обліку придбання товарів (робіт, послуг).

На думку суду такі дії позивача повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Саме податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З урахуванням наведеної норми позивачем і була сформована спірна сума податкового кредиту за першої подією –датою отримання податкової накладної.

В Законі України “Про податок на додану вартість” відсутнє положення про те, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата виписки податкової накладної.

Суд не приймає посилання відповідача на порушення товариством абз.2 пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Згідно з вказаною нормою у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не доведено, що контрагентами позивача (продавцями) порушений порядок виписування наведених податкових накладних і у ТОВ “Барс” була відсутня необхідність звертатися по податкового органу з відповідними заявами.

Викладені обставини свідчать про незаконність спірного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000432304/0 від 02.03.2006р.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Барс” (м. Дніпропетровськ, вул.Ларіонова,145, п/р 26008132800001 в КБ „ПриватБанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 30853040) 3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Головуючий колегії В.О. Татарчук

Суддя М.П. Кожан

Суддя Н.А. Бишевська

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –08.12.2006р.