№ 29808348, 06.03.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 4/5005/6657/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І. Д. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивача: відповідача: Фрейдун О.М., Артюх А.О. Пустовіт С.Г., Нємцев Д.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2012 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2012 рокуу справі№ 4/5005/6657/2012за позовомдочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Резерв - Ойл" про визнання недійсним договоруВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним договору поставки № 14/10-2010, укладеного між філією "Вільшанський райавтодор" ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" 14.10.2010 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2012 р. (суддя - Величко Н.Л.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. (головуючий - Чимбар Л.О., судді - Чоха Л.В., Антонік С.Г.), у позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

У справі оголошувалася перерва з 27.02.2013 р. по 06.03.2013 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 14.10.2010 р. між ТОВ "Резерв-Ойл" та філією "Вільшанський райавтодор" ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було укладено договір поставки № 14/10-2010, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця, за його письмовими заявками продукцію, а покупець - прийняти та оплатити товар - паливо пічне промислове марка ТПП1, ДКПП 23.20.17; ТУ У 23.2-34916397-001:2007, виробник: ТОВ "Резерв - ОЙЛ". Загальна вартість договору орієнтовано становить 99 900,00 грн. Дана сума є орієнтовною.

Відповідно до п. 1.2. договору, постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не є під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави й іншими засобами забезпечення виконання зобов'язань перед будь - якими фізичними або юридичними особами, державними органами й державою, а також не є предметом будь - якого іншого зобов'язання або обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Розділом 3 договору передбачено, що ціна за одиницю товару вказується в специфікаціях на товар в національній валюті. Ціна за одиницю товару може змінюватись у разі зміни ринкових цін за згодою сторін.

Згідно п. 3.3. договору, оплата поставленого товару здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 р., а в частині зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Копіями видаткової накладної № РН-0000107 від 16.10.2010 р., актом звірки взаєморозрахунків з ДП "Кіровоградський облавтодор" за період з 01.01.2010 р. по 26.07.2012 р., актом звірки взаєморозрахунків з філією "Вільшанський райавтодор" ДП "Кіровоградський облавтодор" за період з 01.01.2010 р. по 26.07.2012 р. підтверджується, що на виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар, а позивач частково за нього розрахувався.

Отже, як правильно було встановлено господарськими судами, сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов оспорюваного договору та виконували його.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на наявність факту введення його відповідачем в оману, який полягав у повідомленні відповідачем неправдивих відомостей щодо того, що на момент укладання спірного договору він є власником товару і що цей товар не є предметом будь-яких обмежень, а тому на підставі ч. 1 ст. 230 ЦК України просив визнати, укладений між сторонами договір № 14/10-2010 від 14.10.2010 р. недійсним.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

Для того, щоб кваліфікувати правочин як обман, необхідно встановити, що омана стосувалася природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими та бажаними для однієї зі сторін.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку, що посилання позивача на наявність кредитних договорів на відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладених між відповідачем та АБ "Київська Русь" та на те, що товар міг бути предметом іншого зобов'язання або обмеження і що відповідач неправдиво гарантував своє право власності, як на підставу для визнання згідно ст. 230 ЦК України спірного договору недійсним є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

При цьому, висновки господарських судів про те, що поповнення обігових коштів відповідачем за рахунок кредиту банку з метою придбання товару та подальшої його реалізації не суперечить нормам чинного законодавства, зокрема ст. 66 ГПК України, є законними та правомірними.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав, передбачених ст. ст. 215 ЦК України, 230 ЦК України для визнання спірного договору недійсним.

Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2012 року у справі за № 4/5005/6657/2012 - без змін.

Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л. Стратієнко