Decision № 29798937, 06.03.2013, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р. Справа № 923/105/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Грицай О.С. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Максімал Вангард", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество",

м. Херсон

про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги від 22.10.2012 р.

за участю представників сторін:

від позивача - Білецький О.В. представник, дов. від 08.01.2013р;

від відповідача - не з'явився.

в с т а н о в и в:

У січні 2013 року приватне підприємства "Максімал Вангард" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество", просило визнати недійсним договір поворотної фінансової допомоги від 22.10.2012 року, укладений між сторонами, посилаючись на те, що договір від імені позивача був підписаний директором з перевищенням своїх повноважень відповідно до статуту підприємства, тобто особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

12.02.2013 року через канцелярію суду надійшов лист позивача, в якому останній просив застосувати реституцію стягнувши з відповідача все отримане за недійсним договором поворотної фінансової допомоги - 350 000 грн. (а.с. 26).

Суд залишає без розгляду вимогу про стягнення з відповідача 350 000 грн. з огляду на наступне.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Суд звертає увагу позивача, що ст.22 ГПК України передбачене право позивача до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено вище, позовні вимоги стосуються визнання правочину недійсним, при цьому вимогу про стягнення 350 000 грн. позивачем не заявлялось.

ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:- подання іншого (ще одного) позову, чи- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Своєю заявою позивач фактично змінює предмет позовних вимог, оскільки вимоги про стягнення 350 000 грн. в позовній заяві позивачем не заявлялись. Крім того, за подачу вимоги майнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір, докази сплати якого відсутні в матеріалах справи.

Справа розглядалась у судових засіданнях 12.02.2013 року, 21.02.2013 року, 06.03.20132 року, у які представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив.

Зазначене свідчить про те, що, незважаючи на обізнаність про дату розгляду спору, відповідач ухиляється від явки в засідання суду та подання витребуваних судом доказів.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

У судовому засіданні 06.03.2013 року представником позивача надано оригінал листа обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Херсон від 28.02.2013 року №122-20-2-18/43 додатком якого є копія договору зворотної фінансової допомоги від 22.10.2012 року.

Крім викладеного судом встановлено, що 22.10.2012 року між приватним підприємством "Максімал Вангард" та товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" укладений договір зворотної фінансової допомоги, відповідно до пункту 1 якого позикодавець передає позичальникові у власність 350 000 грн. Позичальник отримує зворотну фінансову допомогу та зобов'язується повернути отримані кошти до 31.12.2012 року.

На виконання пункту 7 договору свідчить платіжне доручення №284 від 22.10.2012 року відповідно до якого позивач перерахував відповідачу 350 000 грн., призначення платежу: поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договору від 22.10.2012 року (а.с. 20) та лист обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Херсон від 28.02.2013 року №122-20-2-18/43.

Відповідно до пункту 7.1.8 статуту Приватного підприємства "Максімал Вангард" до виключної компетенції власника підприємства відносяться надання згоди на укладання директором підприємства договорів, угод, контрактів сума яких перевищує 100 000,00 грн. (а.с. 14-19).

Пунктом 7.6 статуту передбачено, що директор підприємства самостійно укладає договори, контракти, вартість яких не перевищує вартість встановлену п. 7.1.8 цього статуту та з урахуванням вимог п. 7.1.9 цього статуту.

Аналогічні положення закріплені у пунктах 2.4; 3.1.21; 3.4.4 контракту з керівником підприємства від 21.04.2011 року, укладеного між позивачем та Ісаєнко Д.М. (надалі директор). Таким чином, власник приватного підприємства "Максімал Вангард" як у статуті так і у контракті з керівником підприємства передбачив повноваження директора підприємства та обмежив останні укладенням договорів на суму, яка перевищує 100 000,00 грн.

Загальні підстави визнання правочину недійсним визначені у статтях 203, 215 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На момент підписання договору зворотної фінансової допомоги від 22.10.2012 року на суму 350 000,00 грн. директор приватного підприємства "Максімал Вангард" Ісаєнко Д.М. повинен був обов'язково отримати згоду власника.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що власник підприємства згоду на укладання договору позики (зворотної фінансової допомоги) з товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" не надавав, про що свідчить лист позивача від 13.12.2012 року №16/12 (а.с. 21) та від 14.01.2013 року (а.с. 33).

З договору від 22.10.2012 року вбачається, що приватне підприємство "Максімал Вангард" діє в особі директора Ісаєнко Д.М., який діє на підставі статуту, що передбачає ознайомлення сторін зі змістом останнього, таким чином, відповідач повинен був знати про обмеження директора, тому, з врахуванням вищенаведеного, договір від імені позивача був підписаний директором з перевищенням своїх повноважень, тобто особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір поворотної фінансової допомоги від 22.10.2012 року, укладений між Приватним підприємством "Максімал Вангард" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (73000, м. Херсон, вул. Петренко, 18, код ЄДРПОУ 14121018) на користь Приватного підприємства "Максімал Вангард" (73000, м. Херсон, Одеська площа, 4, офіс 14, код ЄДРПОУ 36505039) 1 147,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 07 березня 2013 року

Суддя О.С.Грицай