Court ruling № 29703321, 28.02.2013, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5842/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Казенного заводу порошкової металургії до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2011р. № 0009762301, -

ВСТАНОВИВ:

Казенний завод порошкової металургії (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідача) у якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.11.2011р. № 0009762301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у жовтні 2011 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Будспецсервіс» за період з 01.12.2010 по 30.01.2011.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 27.10.2011р. № 1672/232/00186192, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2011р. № 0009762301, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100 887,00 грн. за 12 міс. 2010 року та 100 261,00 грн. за 1 міс. 2011 року та штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин, які б свідчили про безтоварність відносин між позивачем та ПП «Будспецсервіс» за договором № 05-7м від 11.05.2005. Навпаки, виконання умов договору підтверджується використанням позивачем закупленої за укладеним договором продукції, а саме: плановими калькуляціями на одиницю виробу, довідками по використанню поставленої ПП «Будспецсервіс» продукції, технологічними інструкціями, внутрішньозаводськими вимогами, лімітними карточками, нарядами-замовленнями, звітом про використання продукції, тобто внутрішньо розпорядчими документами, позивача, які підтверджуються використання позивачем поставленої продукції при здійсненні ним основних видів діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що 11.05.2005р. між позивачем та його контрагентом - Приватним підприємством «Будспецсервіс» укладено договір № 05-7м. Предметом вказаного договору була поставка продукції в асортименті відповідно до заявок.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є або придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у позивача наявні всі первинні документи по взаємовідносинах з ПП «Будспецсервіс», що підтверджує реальність господарських операцій. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентам ПП «Будспецсервіс», яке на момент здійснення господарської діяльності було зареєстровано як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обґрунтуванням суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.