Court ruling № 29681908, 19.02.2013, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

19 лютого 2013 року № 826/1997/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши матеріали адміністративного позову державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної виконавчої служби України, за участю третіх осіб - закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд», закритого акціонерного товариства Спільне українсько-американське підприємства з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» про визнання протиправною та скасування постанови від 05.02.2013р. ВП №33989183 про арешт коштів боржника,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної виконавчої служби України, за участю третіх осіб - закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд», закритого акціонерного товариства Спільне українсько-американське підприємства з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» про визнання протиправною та скасування постанови від 05.02.2013р. ВП №33989183 про арешт коштів боржника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Згідно з частиною 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Інший порядок судового оскарження визначено статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України (Розділ ХІV - Виконання рішення, ухвали, постанови).

Зокрема, за замістом статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010р. № 3, (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року N 5, від 14 вересня 2012 року N 10) встановлено, що суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Окрім того, п. 3 вказаної Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України встановлено, що юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Також, відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України №810/13/13-09 від 22.05.2009р., за загальним правилом, контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом, який видав виконавчий документ, а до юрисдикції адміністративних судів віднесено оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання рішень в адміністративних справах.

Аналогічна позиція викладена і в Листі Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби» від 09.01.2008р.№ 7/9/1/13-08.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач просить скасувати постанову Державної виконавчої служби України від 05.02.2013р. ВП №33989183 про арешт коштів боржника.

Вказана постанова винесена у межах зведеного виконавчого провадження ВП № 36363275 з примусового виконання:

наказу Господарського суду міста Києва від 01.08.2012р. №23/527-25/58 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ЗАТ «Укратоменергобуд» заборгованості у загальному розмірі 84 226 542,62 грн.;

наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012р. №18/113-53/81 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ЗАТ СП «Укрелектроват» заборгованості у загальному розмірі 127 308 689,27 грн.;

наказу Господарського суду Львівської області від 25.07.2012р. №5015/1645/12 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Виробничо-господарський центр «Піраміда» заборгованості у загальному розмірі 42 936 984,51 грн.

Окрім того, позивач у даній справі є стороною у виконавчому провадженні № 33989183.

Таким чином, позовні вимоги стосуються контролю за виконанням рішення Господарського суду міста Києва, а отже заявлені вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Зазначені вимоги позивача підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Також суд роз'яснює, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускаються.

Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст. 109, ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної виконавчої служби України, за участю третіх осіб - закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд», закритого акціонерного товариства Спільне українсько-американське підприємства з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» про визнання протиправною та скасування постанови від 05.02.2013р. ВП №33989183 про арешт коштів боржника.

Роз'яснити позивачу що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали.

Суддя В.П. Шулежко