Sentence № 29671535, 27.02.2013, Sarny District Court of Rivne Oblast

Справа № 1718/2920/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області одноособово суддя Довгий І.І.

при секретарі Сосюк Н.В.,

з участю прокурора Шеремет Л.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

підсудного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_1, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при наступних обставинах.

ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, 29.05.2012 року приблизно о 18 год. знаходячись в будинку за місцем свого проживання, що по вул. Центральна, 88, в с. Довге Сарненського району Рівненської області, під час суперечки, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно, з метою позбавити життя ОСОБА_1, завдав один удар кухонним ножем в ліву частину тулуба останнього, чим спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді: колото-різаної рани грудної клітки зліва в проекції між 10 та 11 ребрами по задньо-акцілярній лінії з ушкодженням нижньої долі лівої легені, яке ускладнилося гострою внутрішньо-плевральною кровотечею та гемотораксом, яке, за критерієм тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Продовжуючи свої злочинні дії, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на позбавлення життя ОСОБА_1, ОСОБА_3 намагався завдати другий удар ножем у ліву сторону тулубу потерпілого, однак з причин, що не залежали від його волі не зміг довести свій злочинний намір до кінця, в звязку з тим, що потерпілий став чинити йому активний опір, під час якого зламав ніж, яким ОСОБА_3 намагався завдати удару.

Підсудний ОСОБА_3 в інкримінованому йому діянні винним визнав себе частково, не заперечує, що наносив удар ножем потерпілому, проте вказує, що під час суперечки з потерпілим останній розпочав бійку та наносив йому удари, а він вказане тілесне ушкодження заподіяв в зв'язку з тим, що ОСОБА_1, який проник до його будинку у момент, коли ОСОБА_3 спав, хотів заволодіти велосипедом ОСОБА_3, а коли ОСОБА_3 прокинувся і заборонив ОСОБА_1 це робити, останній став наносити побої ОСОБА_3 з метою заволодіння велосипедом.

Захищаючись, ОСОБА_3 втік до кухні будинку, де з кухонного стола взяв в праву руку ніж. Його наздогнав ОСОБА_1 та пихнув на стільчик. Перебуваючи на стільчику у кухні ОСОБА_3, бачачи, що ОСОБА_1 продовжує його бити, завдав удар ножем в момент, коли ОСОБА_1, стоячи на ногах, накинувся на ОСОБА_3, а коли побачив кров на потерпілому, то побіг до своєї тітки викликати швидку медичну допомогу, оскільки в нього самого стаціонарний та мобільний телефони відсутні. Підсудний ОСОБА_3 вказав, що раніше потерпілий ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння , часто його бив, користуючись своєю явною перевагою у фізичній силі.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому слідстві давав непослідовні, суперечливі, взаємовиключаючі показання, за обставин предявленого підсудному ОСОБА_3 обвинувачення ствердно вказував, що зайшов в будинок потерпілого, який їв сало, попросив позичити велосипеда, на що отримав відмову, та йдучи геть з будинку, отримав удар ножем від підсудного ОСОБА_3; іншого разу стверджував, що наносив побої підсудному ОСОБА_3 і , останній, обороняючись, наніс йому удар ножем.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказали, що відразу після конфлікту ОСОБА_3 вказував, що конфлікт виник через велосипед ОСОБА_3

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що до конфлікту бачились з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, і на останніх були відсутні сліди тілесних ушкоджень.

Допитані свідки вказали, що ОСОБА_3 характеризується як особа, яка ні з ким не конфліктує і не б'ється, що його можуть образити навіть діти.

Згідно висновків судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітки зліва в проекції між 10 та 11 ребрами по задньо-акцілярній лінії з ушкодженням нижньої долі лівої легені, яке ускладнилося гострою внутрішньо-плевральною кровотечею та гемотораксом, яке, за критерієм тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння (а.с. 48-49). Термін заподіяння тілесних ушкоджень відповідає 29 травня 2012 року.

Згідно висновків судово-медичної експертизи у підсудного ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: двох саден спинки носа, забою мяких тканин та синця лобно-скроневої ділянки зліва, які в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (а.с.54-55) Термін заподіяння тілесних ушкоджень відповідає 29 травня 2012 року.

Відповідно до висновку експерта (судово-медична експертиза № 145 від 06.06.2012 року) кров ОСОБА_1 належить до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, системи АВ0. (а.с.67).

Відповідно до висновку експерта (судово-медична експертиза № 144 від 05.06.2012 року) кров ОСОБА_3 належить до групи О (І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В, системи АВ0. (а.с. 74 ).

Відповідно до висновків експерта, на ножі з відламаною ручкою вилученому в ході огляду місця події в будинку ОСОБА_3, що по вул. Центральній, 88 в с. Довге Сарненського району, на речах одягу потерпілого ОСОБА_1, а саме: футболці, светрі та сорочці виявлено кров людини, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_1 та підсудного ОСОБА_3 (а.с. 84-86, 103-105).

Відповідно до висновку експерта (висновок медико-криміналістичної експертизи № 73-мк від 27.06.2012 року), на тканинах речей одягу ОСОБА_1 виявлено по одному колото-різаному пошкодженні, розташованих в середній третині спинок зліва. В судово-медичній експертизі потерпілого ОСОБА_1 вказано про наявність одного колото-різаного поранення грудної клітки зліва в проекції між 10 та 11 ребрами по задньо-акцілярній лінії. Дані колото-різані пошкодження на тілі та предметах одягу співпадають по характеру та розташуванню, виникли одночасно, внаслідок однієї травматичної дії плоским, одностороннє загостреним, колюче-ружучим, травмуючим знаряддям на зразок леза клинка ножа та могли виникнути від дії клинка ножа представленого на експертизу. (а.с.120-124 )

Відповідно до висновку експерта (висновок медико-криміналістичної експертизи № 79-мк від 26.06.2012 року), ручка ножа та клинок ножа, що вилучені в ході огляду місця події в будинку ОСОБА_3, що по вул. Центральній, 88 в с. Довге Сарненського району, раніше складали єдине ціле. (а.с.128-130)

Згідно характеристики спеціалізованої школи-інтернату на ОСОБА_3 від 1986 року, ОСОБА_3 попри добру поведінку характеризується тим, що має слабку розумову відсталість та слабку пам'ять, що практично виключає з його сторони можливість послідовно та неодноразово давати неправдиві свідчення.

Зазначені висновки експертиз у сукупності з іншими доказами, послідовними показаннями підсудного ОСОБА_3, які він дав у якості підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, під час відтворення обставин та обстановки події злочину, при проведені очної ставки з потерпілим ОСОБА_1 (а.с. 155-167, 200-201), вказують, що ініціатором бійки був саме потерпілий, який незаконно, без відповідного на те дозволу проник у будинок ОСОБА_3 та шляхом застосування фізичного насильства намагався заволодіти належним ОСОБА_3 майном велосипедом. Потерпілий ОСОБА_1 не зміг пояснити невідповідність своїх показань висновками експертиз та підтвердив, що без дозволу зайшов у належний ОСОБА_3 будинок, визнав факти попередніх конфліктів в зв'язку з чим ОСОБА_3 забороняв йому приходити до нього до дому.

Також показання ОСОБА_3 підтверджуються результатами протоколу огляду місця події злочину від 29.05.2012 року, згідно якого було оглянуто господарство ОСОБА_3, що по вул. Центральна, 88, в с. Довге Сарненського району, згідно якого подія відбулася в належному ОСОБА_3 будинку, в ході огляду якого вилучено: ніж з відламаною рукояткою знаряддя вчинення злочину, речі одягу потерпілого ОСОБА_1, а саме: футболку, светр та сорочку, виявлено та вилучено плями темно-бурого кольору зовні схожі на кров, які в подальшому прилучені до матеріалів справи, як речові докази. (а.с.9-15, 19-24) Результати протоколу огляду місця події підтверджують твердження підсудного ОСОБА_3 щодо місця конфлікту та заподіяння тілесного ушкодження, про те, що, захищаючись від посягань потерпілого ОСОБА_1, удар ножем підсудний ОСОБА_3 наніс в кухні будинку, в результаті якого потерпілий ОСОБА_1 впав на підлогу та не рухався, де йому і в наступному надавали медичну допомогу, та спростовують версію потерпілого ОСОБА_1 щодо того, що удар ножем потерпілий ОСОБА_1 від підсудного ОСОБА_3 отримав на порозі вхідних дверей до будинку.

Висновки судово-медичної експертизи (а.с.54-55) та показання свідка ОСОБА_7 підтверджують, що до конфлікту у підсудного ОСОБА_3 не було тілесних ушкоджень, а виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох саден спинки носа, забою мяких тканин та синця лобно-скроневої ділянки зліва, які в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, є досить болючими на момент їх отримання та виникли від ударів потерпілого ОСОБА_1

Відсутність мотиву у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_1 підтверджують дії підсудного ОСОБА_3 відразу після нанесення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1, оскільки для відвернення настання смерті потерпілого ОСОБА_1, який стікав кровю, ОСОБА_3 відразу вчинив дії для виклику служби швидкої допомоги.

Таким чином, обєктивні докази по справі в їх сукупності вказують, на відсутність у підсудного ОСОБА_3 умислу на вбивство ОСОБА_1, та підтверджують наявність у ОСОБА_3 бажання себе захистити, ініціативу потерпілого у конфліктній ситуації нанести тілесні ушкодження підсудному ОСОБА_3

У відповідності до статті 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності обвинувачення тлумачаться на користь обвинуваченого. Згідно частини 3 статті 27 Конституції України кожна особа має право на захист свого життя і здоров'я від протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Як визначено у статті 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» при з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його, дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. П. 4 цієї Постанови вказує, що згідно з ч. З ст. 36 КК перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. У зв'язку з цим кримінальна відповідальність за такі дії настає лише у випадках, спеціально передбачених статтями 118 та 124 КК. Як зазначено у п. 5 Постанови, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає.

Встановлено, що потерпілий ОСОБА_1, користуючись явною перевагою у фізичній силі, раптово напав на підсудного ОСОБА_3, який має ослаблений стан здоровя, хворіє на туберкульоз легень. Оскільки конфлікт відбувся у будинку ОСОБА_3, враховуючи характер взаємовідносин потерпілого та ОСОБА_3, факт завдання одного удару, повідомлення підсудним ОСОБА_3 сторонньої особи про подію та прохання викликати швидку допомогу, наявності у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, які виникнули під час події конфлікту, підтвердження показань ОСОБА_3 та повне спростування показань потерпілого ОСОБА_1 свідчать про те, що ОСОБА_3 захищався від протиправних посягань на недоторканість свого житла, власності та здоров'я, а тому перебував в стані необхідної оборони його дії були спрямовані на самозахист, а не на спричинення шкоди життю та здоров'ю потерпілого.

Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, вважає, що дії ОСОБА_3 органами досудового слідства невірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як умисні дії, які виразились в замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяне смерті іншій людині, а їх слід кваліфікувати за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, оскільки здійснений винним захист, а саме удар ножем в тулуб потерпілого, який потягнув нанесення тяжкого тілесного ушкодження, явно не відповідав небезпечності посягання та обстановці, яка склалася, так як ОСОБА_3 внаслідок умисних дій потерпілого ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження, а підстави вважати, що відбудеться більш небезпечне посягання, відсутні; і вина ОСОБА_3 в скоєнні даного злочину повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та перевіреними у судовому слідстві доказами.

Як помякшуючі вину підсудного ОСОБА_3 обставини суд приймає явку з каяттям, щире розкаяння та активне сприяння розкриттю злочину, стан здоровя, за яким ОСОБА_3 хворіє відкритою формою туберкульозу; як обставину, що обтяжує вину підсудного вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується позитивно.

При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_3 за скоєний злочин, передбачений ст. 124 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, та вважає, що підсудному ОСОБА_3 слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді обмеження волі.

Слід зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк затримання в якості підозрюваного та утримання під вартою з 29 травня 2012 року по 27 лютого 2013 року, що відповідно до п.п. б. п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України переводиться у 1 рік 5 місяців 29 дінв позбавленя волі.

Долю речових доказів та питання відшкодування судових витрат необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. ст. 81, 91 КПК України.

Заявлений цивільний позов прокурора до підсудного ОСОБА_3 в розмірі 5636,27 гривень на відшкодування витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілого від наслідків злочину, який в судовому засіданні державний обвинувач підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити та який визнає ОСОБА_3, відповідно до ст. 93-1 КПК України, ст. 1166 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 р. № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", враховуючи винність підсудного ОСОБА_3 в скоєнні злочину доведеною, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, п. 24 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровя особи» від 7 лютого 2003 року № 2, п.п. 1-5 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» від 26 квітня 2002 року № 1, п. 24 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 2, керуючись від ст.ст.323, 324 КПК України 1960 року, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (рік) рік 5 місяців.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк затримання в якості підозрюваного та утримання під вартою з 29 травня 2012 року по 27 лютого 2013 року та вважати його таким, що відбув призначене покарання повністю.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у виді взяття під варту скасувати та негайно звільнити його з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази по справі: зразки крові ОСОБА_3 та ОСОБА_1, кухонний ніж, пять ватних тампонів зі змивами крові, светр, сорочку та футболку знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь бюджету Сарненського району 5636 гривень 27 копійок в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого на рахунок фінансового управління Сарненської районної державної адміністрації (р/р 314116544700338, ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код 38012494).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:підписвірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області ОСОБА_8