Court ruling № 29667955, 21.02.2013, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2;; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

21 лютого 2013 року м. Львів № 813/647/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Бориса А.С., відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 679,77 грн., виплачених як допомога у зв'язку з безробіттям.

Відповідач просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача з мотивів його безпідставності.

Вирішуючи питання про наявність/відсутність юрисдикції адміністративного суду розглянути спір суд керується наступним:

Згідно з частиною другою статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

У пункті 1 частини першої статті 3 цього Кодексу справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, установлених законом.

За змістом частини четвертої статті 50 КАС суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Згідно зі статтею 19 цього ж Закону, у якій визначено обов'язки і права державної служби зайнятості, остання, зокрема, має право: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в цьому випадку, слід віднести спільний наказ ДПА, ПФУ та Мінсоцпраці від 13.02.2009р. № 7-1|60/62 «Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним». За правилами пункту 8 цього Порядку у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що цей спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.

Таким чином, даний спір належить до адміністративної юрисдикції.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справах цієї категорії, висловленій у постановах від 14.02.2012 р., 23.03.2010 року, 13.04.2010 року. Відповідно до норм ст.ст. 161, 244-2 КАС України правова позиція Верховного Суду України є обов'язковою для всіх судів України при формуванні судової практики.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 50, 157, 158, 160, 165, 244-2 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала суду про відмову у закритті провадження у справі не оскаржується. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної/касаційної скарги на рішення суду по суті спору.

Суддя Москаль Р.М.