Court ruling № 29662430, 21.02.2013, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4962/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший фонд проектного інвестування» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший фонд проектного інвестування» до Броварської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший фонд проектного інвестування» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Броварської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000901502 та 0000881502 від 16.05.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 33847024) (довідка АА №198322 є Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Видами діяльності Позивача за КВЕД є:

51.47.9 Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань;

51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту;

63.40.0 Організація перевезення вантажів;

70.12.0 Купівля та продаж власного нерухомого майна;

74.14.0 Консультування з питань комерційної діяльності та управління;

74.87.0 Надання інших комерційних послуг.

26.04.2012 року Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов»язань з податку на додану вартість наступних (звітних) податкових періодів за січень 2012 року, за результатами якої 26.04.2012 року складено акт №220/15-2/33847024.

В ході перевірки контролюючим органом встановлені порушення Позивачем абз. «б» та абз. «в» п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено:

суму податкових зобов'язань за грудень 2011 року на 408 327,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2011 року у розмірі 404 227,00 грн. та донарахуванню позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2011 року у розмірі 4100,00 грн.,

суму податкових зобов'язань за січень 2012 року у розмірі 108 512,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року у розмірі 107 301,00 грн. та донарахуванню позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року у розмірі 1 211,00 грн.;

Крім того, Позивачем порушено п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Кодексу, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 404 227, 00 грн., що підлягає зменшенню та донарахуванню позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 4100,00 грн.

16.05.2012 року Відповідачем відносно Позивача прийнято податкові повідомлення-рішення №0000901502 та №0000881502.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов»язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Кодексу визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями статті 123 Кодексу передбачено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Так, згідно п.123.1 ст.123 Кодексу в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з постанови Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року у справі №2а-2893/12/1070, предметом дослідження у вказаній справі є господарські операції, за якими Позивачем занижено податкове зобов'язання, що відображено у вищевказаному акті перевірки.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що Позивачем неправомірно занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по контракту від 03.03.2009 року №UA-2009-0303.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року, яка набрала законної сили, постанова Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року залишена без змін.

Положеннями ч.1 ст.72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність дій податкового органу щодо винесення ним 16.05.2012 року оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №№0000901502 та 0000881502.

Частинами 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем на виконання вказаного положення доведено правомірність винесених ним рішень.

Позивач, в свою чергу, не надав достатніх доказів в обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший фонд проектного інвестування» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 26 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.