№ 29632599, 25.02.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/7682/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року о 17.30 год. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 656 грн. 34 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 656 грн. 34 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на 21.09.2012 року рахується заборгованість зі сплати страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області у сумі 656 грн. 34 коп., яка виникла внаслідок недоплати відповідачем самостійно визначених у звіті за 2010 рік сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про слухання справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та завчасно, з урахуванням приписів ст. 33 КАС України.

З огляду на викладене, ухвалою суду на місці, що відображена у журналі судового засідання від 25 лютого 2012 року, суд ухвалив слухати справу в письмовому провадженні відповідно ч. 6 ст.128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності 18.07.2008 року виконавчим комітетом Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003року, що підтверджується повідомленням про взяття на облік наявним в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідачем був поданий на адресу позивача річний звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік (а.с. 8-9), відповідно до якого відповідач самостійно визначив суму сплати страхових внесків за рік у розмірі 1640,46 грн., із них відповідачем було оплачено лише 1008,00 грн.

Позивачем надсилалася на адресу відповідача вимога про сплату недоїмки від 21.12.2011 року № Ф-963 на суму 656, 34 грн., але у строки встановленні чинним законодавством заборгованість сплачена не була.

Також, заборгованість відповідача підтверджується даними картки особового рахунку станом на 21.09.2012 року (а.с.6).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до Указу Президента №121/2001 від 01.03.2001 року «Про положення про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно з ст. 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Частинами 3 та 4 ст. 15 цього Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як встановлено судом, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області є страхувальником та платником страхових внесків.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2461-VI, платники спрощеної системи оподаткування зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Крім того, відповідно підпункту 3.2 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309 зазначено, що фізичні особи - підприємці самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, звіт за 2010 рік подається за формою встановленою Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року № 26-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року за № 1136/17152.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що самостійно розрахована суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою сума страхових внесків не сплачена в повному обсязі, про що свідчить картка особового рахунку, та відповідно заборгованість становить 656 грн. 34 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків, які своєчасно нараховані та несплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 зазначеного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків - недоїмкою.

Частиною 7 пункту 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів щодо стягнення з платників страхових внесків несплаченої суми страхових внесків. Згідно з п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі не сплати страхувальником узгодженої суми недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 656 грн. 34 коп. є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 656 грн. 34 коп. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 656 грн. 34 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області (р/р 25606301004002 у філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 24532003) суму заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 656 грн. 34 коп. (шістсот п'ятдесят шість гривень 34 копійки).

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

:

Суддя Л.Р. Юхтенко