№ 29598749, 25.02.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/6903/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Гусарова О.Л.

представника відповідача (за довіреністю) Павлова О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Райзинг» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0010191502 від 21.09.2012р., №0010631502 від 02.10.2012р. та скасувати податкову вимогу ДПІ у Приморському районі м. Одеси №2371від 30.10.2012р.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновки, зазначені в Актах камеральних перевірок, є необгрунтованими, а податкові повідомлення-рішення безпідставними та такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства і, як наслідок, висунення необгрунтованої податкової вимоги, виходячи з наступного: грошові зобов'язання є неузгодженими, оскільки ТОВ «Райзинг» було надане заперечення до Акту перевірки, а також податкові повідомлення-рішення оскаржуються в судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржитив суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. -

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 ПК України, випливає, що платник податків може звернутися до суду з позовом протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

За фактом камеральної перевірки податковим органом складено Акт, який послужив підставою для винесення податкового повідомлення-рішення за порушення п.6 ст.198 ПК України, (перевищення терміну в 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних) та п. 201.10 ст. 201 ПК України (відсутність факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних).

З висновками викладеними в Акті камеральної перевірки за №5500/1502/32428621 від 14.09.2012р. та податковим повідомленням-рішенням №0010631502 від 02.10.2012р. ТОВ «Райзинг» не погоджується.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях і просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0010191502 від 21.09.2012р., №0010631502 від 02.10.2012р. та скасувати податкову вимогу ДПІ у Приморському районі м. Одеси №2371від 30.10.2012р.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (а/с. 93-96) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що 07.09.2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області підставі п.200.10 ст. 200 ПК України була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року TOB «Райзинг» (код ЄДРПОУ 26365427).

В ході перевірки були встановлені порушення на підставі яких був складений акт №5350/15-2 від 07.09.2012 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0010191502 від 21.09.2012 року.

В ході камеральної перевірки, згідно даних декларації та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012 року, був виявлений факт включення платником до складу податкового кредиту звітного періоду податкову накладну, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- ПН №1135 від 31.07.2012 року на суму ПДВ 122 274, 63 грн., від ТОВ «НФЛ-Трейдінг».

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках та відповідальність платника передбачена п. 123.1 ст. 123 ПКУ «У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, тягне за собою накладені на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування».

Також, 14.09.2012 року була проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість TOB «Райзинг» за лютий 2012 року на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України. В ході перевірки були встановлені порушення на підставі яких був складений акт №5500/15-2/32428621 від 14.09.2012 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0010631502 від 02.10.2012 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 76 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральну перевірку без будь - якого рішення керівника або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Бурдейним С.М. на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V ПК України, в порядку ст. 76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Райзинг».

При перевірці використано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за лютий 2012 року (від 15.02.2012 р. № 9049114018).

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт №5500/1502/32428621 від 14.09.2012року, яким встановлено порушення:

- заниження суми податкових зобов'язань у сумі 112 737, 5 грн., заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках (а/с.18-21) на підставі чого винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 року №0010631502 (а/с. 15).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 07.09.2012 року державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Сташенко Є.В. на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V ПК України, в порядку ст. 76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Райзинг».

При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 р. ( № 90494115017 від 16.08.2012 р.)

За результатами перевірки було складено акт № 5350/15-2 від 07.09.2012року, яким встановлено порушення:

- заниження суми податкових зобов'язань у сумі 122 275 грн., заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках (а/с.18-21) на підставі чого винесено податкове повідомлення-рішення від 21.09.2012 року №0010191502 (а/с. 16)

В судовому засідані встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в ході перевірки, згідно даних декларації та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012 року, податковим органом був виявлений факт включення платником до складу податкового кредиту звітного періоду податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- ПН №1135 від 31.07.2012 року на суму ПДВ 122 274, 63 грн., від ТОВ «НФЛ-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 373514915535).

Як наслідок, у акті перевірки №5500/1502/32428621 від 14.09.2012року, податковим органом було встановлено подання ТОВ «Райзинг» уточнюючого розрахунку за лютий 2012 року, у якому був виявлений факт включення платником до складу податкового кредиту податкових накладних по яким минув строк 365 календарних днів з дати виписки з такими підприємствами: ТОВ «Авто-Фрахт-Юг» та ПП «Адвайта», що призвело до заниження податкових зобов'язань у сумі 112 737, 5 грн., заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд, дослідивши встановлені податковим органом факти в рамках приписів податкового законодавства та позиції ТОВ «Райзинг» встановив наступне.

Згідно із підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Особливістю камеральної перевірки є спрощений процесуальний порядок її проведення. Посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати камеральну перевірку без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Законодавець не визначає підстав проведення камеральних перевірок, а це означає, що всі податкові декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці.

Суд вважає за необхідне наголосити, що камеральну перевірку законодавець пов'язує з двома принциповими ознаками: проведення її у приміщенні органу державної податкової служби та наявність як підстав даних, що містяться в податкових деклараціях (розрахунках) платника податку.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

На підставі п.200.10 ст. 200 ПК України, у порядку ст. 76 ПК України уповноваженою особою Державної податкової інспекції Приморському районі м. Одеси проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року ТОВ «Райзинг».

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд дослідивши, надані позивачем податкові накладні від 03.06.2011 р., 06.06.2011 р., 10.06.2011 р., 21.06.2011 р., 02.06.2011 р., 13.05.2011 р., 31.03.2011 р., 30.06.2011 р. (а/с. 62-69) та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012 року (а/с. 58-61), які в своєю чергу були предметом дослідження під час проведення камеральних перевірок ТОВ «Райзинг» встановив наступне.

Як вбачається з Акту камеральної перевірки № 5350/15-2 від 07.09.2012 р. податкова накладна ПН №1135 від 31.07.2012 року на суму ПДВ 122 274, 63 грн., від ТОВ «НФЛ-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 373514915535) не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту з ПДВ виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних: операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

В липні 2012р. Позивачем подано податкову звітність з ПДВ в якій допущено помилку, невірно зазначено період виписки податкової накладної.

В свою чергу, ТОВ «Райзинг» звернулося до ДПІ у Приморському районі м. Одеси з запереченням ( № 22 від 13.09.2012 р.), в якому зазначило, що TOB «Райзинг» отримало податкову накладну № 1135 від 29.02.2012р., зареєстровану TOB «НФЛ-Трейдінг» в Єдиному реєстрі 12.03.2012р. за № 9010892543.

Податкова накладна була включена до податкового кредиту за липень 2012р. При заповнені податкової декларації з ПДВ та реєстру отриманих накладних відповідальною особою була зроблена механічна помилка в Графах 2 і 3 Рєеєстру отриманих та виданих податкових накладних, де дата отримання 31.07.2012р. і дата виписки 31.07.2012р. податкової накладної співпадають. Втім, мало бути відображено в графі 2 Реєстру дата-31.07.2012р, а в графі 3 Реєстру дата 29.02.2012р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно приписів чинного податкового законодавства України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/пос луг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вар тість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за від повідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної по даткової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (п.201.10 ст.201 ПК України).

Отже, суд приходить до висновку, що допущена позивачем помилка при складанні реєстру отриманих накладних, не є порушення у розумінні приписів податкового законодавства, що могло вплинути на віднесення ТОВ «Райзинг» сум податку до податкового кредиту з ПДВ, оскільки порушенням є протиправне винне діяння (дія чи бездіяльність), що виражається у невиконанні або неналежному виконанні платниками податків фінансових обов'язків перед бюджетом, державними цільовими фондами або в порушенні органом (посадовою особою) державної податкової служби прав і законних інтересів платників податків, за яке встановлено юридичну відповідальність.

Об'єктом податкового правопорушення є суспільні правовідносини, що виникають з приводу сплати податків, інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових позабюджетних фондів. У сфері податкового права такими відносинами є відносини, які регулюють установлений порядок реалізації податкового обов'язку платником податку, порядок обчислення, сплати, стягнення податків, податкової звітності і податкового контролю. Фактично об'єктом податкового правопорушення є фінансові інтереси держави, що охоплюють процес формування (мобілізації доходів) централізованих фондів коштів.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до п. 75.1.1 ст. 75 та п.76.1 ст.76 ПК України, предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової Декларації, тоді як, в Акті №5500/15-2/32428621 від 14.09.2012 р. податковим органом надається правова оцінка правильності формування податкового кредиту, а саме дотримання терміну 365 календарних днів відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України.

В судовому засіданні встановлено, що в Акті №5500/15-2/32428621 від 14.09.2012 р. не встановлено порушень відображення у рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

В свою чергу, згідно приписів п. 198.6 ст.198 ПК України, в разі не включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за платником податку протягом 365 календарних днів з дати їхньої виписки.

Судом встановлено, що ТОВ «Райзинг» до податкового кредиту у податковій звітності - з ПДВ в лютому 2012 року, віднесені податкові накладні, виписані в межах 365-денного строку, що вказує на відсутність підстав для зменшення податкового кредиту, сформованого за такими податковими накладними.

Отже, право платника податку (ТОВ «Райзинг») відобразити податковий кредит виникає тільки за наявності податкової накладної у періоді отримання такої накладної.

Згідно приписів листа ДПС України від 13.01.2012 року № 1129/7/15-3417-22, зазначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, щодо яких також виконані такі умови:

- оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379;

- зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- отримані в порядку, визначеному Кодексом;

- взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку.

Суд дослідивши наявні в матеріалах докази та встановив, що ТОВ «Райзинг», вказані умови виконало в повному обсязі.

Звітний період Акту №5500/15-2/32428621 від 14.09.2012 р. є лютий 2012р., отже, не можуть бути включені до податкового кредиту податкові накладні виписані раніше лютого 2011р., відповідно до Додатку №5 до податкової Декларації з податку на додану вартість в розділі II «Податковий кредит» запис №2 по постачальнику TOB «АВТО-ФРАХТ» у графі 3 «Період виписки податкових накладних» зазначена дата виписки - березень 2011 р., сума податкового кредиту складає 42000,00 грн. (податкова накладна №633 від 31.03.2011р.).

Запис №3 в Додатку №5 до податкової Декларації з податку на додану вартість в розділі II «Податковий кредит» по постачальнику TOB «АВТО-ФРАХТ» у графі 3 «Період виписки податкових накладних» зазначена дата виписки - червень 2011р., сума податкового кредиту складає 42000,00 грн. (податкова накладна №1247 від 30.06.2011р.).

Запис №4 в Додатку №5 до податкової Декларації з податку на додану вартість в розділі II «Податковий кредит» по постачальнику ПП«Адвайта» у графі 3 «Період виписки податкових накладних» зазначена дата виписки - травень 2011р., сума податкового кредиту складає 5800,00 грн. (податкова накладна №496 від 13.05.2011р.).

Запис №5 в Додатку №5 до податкової Декларації з податку на додану вартість в розділі II «Податковий кредит» по постачальнику ПП«Адвайта» у графі 3 «Період виписки податкових накладних» зазначена дата виписки - червень 2011р., сума податкового кредиту складає 22937,50 грн. (податкова накладна №44 від 02.06.2011р. сума ПДВ - 5800,00 грн., №801 від 21.06.2011р. сума ПДВ - 5600, 00 грн., №376 від 10.06.2011р. сума ПДВ - 5800,00 грн., №215 від 06.06.2011р. сума ПДВ - 5600,00 грн., №99 від 03.06.2011р. сума ПДВ -137,50 грн.).

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, ТОВ «Райзинг» правомірно включено до складу податкового кредиту до уточнюючого Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової Декларації з ПДВ за звітний період (за яким виправляються помилки) - лютий 2012 р. суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, по яким термін (365 днів), на час включення до податкового кредиту, ще не сплив.

Щодо скасування податкової вимоги № 2371 від 30.10.2012 р.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Податок на додану вартість - непрямий податок. Який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (п. 14.1.178).

Податкове зобов'язання для цілей розділу V ПК України - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п. 14.1.179).

Згідно приписів п.59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення рішення у спірних правовідносинах не є узгодженими, тоді як, надіслання боржнику податкової вимоги, вимагає узгодженості суми боргу у встановленому податковим законодавством порядку.

Так по перше: ТОВ «Райзинг» було подано заперечення від 13.09.2012 р. до Акту перевірки № 5350/15-2 від 07.09.2012 р., що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи.

По друге: ТОВ «Райзинг» оскаржело податкові повідомлення - рішення №0010191502 від 21.09.2012р. та №0010631502 від 02.10.2012р. в судовому порядку.

З урахуванням викладеного суд, приходить до висновку про необґрунтованість винесення оскаржуваної податкової вимоги.

При цьому, в судовому засіданні представник відповідача заявив, що податкова вимога № 2371 від 30.10.2012 р. відкликана. На підтвердження цього факту надана роздруківка з електронної бази податкового органу.

Однак, вказати , що стало підставою для відкликання податкової вимоги, згідно приписів ст. 60 ПК України, представник відповідача не зміг.

Під час розгляду справи судом нен встановлено підстав відкликання вимоги.

Крім цього, повідомлення позивачу щодо відкликання податкової вимоги не направлялось.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст.79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги позивачем доведені належними та допустимими доказами, а отже підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0010191502 від 21.09.2012р. та №0010631502 від 02.10.2012р.

Скасувати податкову вимогу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №2371 від 30.10.2012р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0010191502 від 21.09.2012р. та №0010631502 від 02.10.2012р.

Скасувати податкову вимогу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №2371 від 30.10.2012р.

25 лютого 2013 року.