Court ruling № 29548468, 11.02.2013, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 р.Справа № 2а-10556/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСМ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2012р. по справі № 2а-10556/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСМ"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

20.09.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСМ" (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.08.2012 року № 0000372301.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 15 листопада 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, та фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток податку на додану вартість, комунального податку, податку з доходів фізичних осіб, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.10.2010 рік та з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 17.11.2012 року, про що був складений акт від 02.08.2012 року № 494/22-047/32179267.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні, зокрема, п.184.7 ст.184 ПК України в результаті чого донараховано позивачу податок на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 202508,00 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення відповідача, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 253135,00 грн., з яких за основним платежем - 202508,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 50627,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.184.6 ст.184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

На підставі п.184.7 ст.184 ПК України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності , такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Податковим органом ставиться до вини позивачу невірне визначення залишків матеріальних цінностей по рахунку 28 "Товари на складах", та неврахування дебетового сальдо рахунку 28 станом на 31.12.1010 року в сумі 1012541,01 грн., та визначення позивачем умовного постачання товарів та не нарахування податкових зобов"язань у жовтні 2011 року в сумі 202508,00 грн.

Колегія суддів, вважає, що висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правильним.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було дослідження заниження валових витрат позивача по операціям з придбання ПММ та не проаналізовано відображення у відповідних періодах декларування сум податкового кредиту по цим операціям, колегія суддів вважає такими що не відносяться до предмету позову.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача відповідає даним критеріям оскільки прийнято та вчинено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСМ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2012р. по справі № 2а-10556/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2013 р.