2/242/260/2013
242/508/2013-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Ясинського О. В., при секретарі Наріжной О. Г., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка 14.02.2013 р. звернулася до суду з позовом в якому вказала, що з відповідачем вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу щомісячно до повноліття дитини.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав.
Дослідивши інші докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 20.10.2011 року, виданого виконкомом Української міської ради м. Селидове Донецької області.
Відповідно довідки № 574 від 14.02.2013 року, виданої КП «Імпульс м. Українськ» позивачка мешкає за адресою: м. Українськ вул. Енгельса 13-13 та має на утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позов необхідно задовольнити відповідно до ст. 174 ЦПК України, оскільки відповідач визнав позов і є законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову. На підставі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.
Оскільки позивачка 14.02.2013 року звернулася до суду з даним позовом, суд вважає необхідним стягнути аліменти з 14.02.2013 р.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 180-183 СК України, ст. ст. 88, 130, 174, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
ОСОБА_4 Ігорівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 14.02.2013 року, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, тобто до 09.10.2029 року.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 229 (двісті двадцять дев,ять) грн. 40 коп. на р/р 31215206700070, код отримувача ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
The court decision No. 29537182, Selydove City Court of Donetsk Oblast was adopted on 25.02.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 242/508/13-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: