Court ruling № 29506852, 14.02.2013, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа №1490/5917/12 14.02.2013 14.02.2013 14.02.2013

Провадження № 22ц/784/276/2013 Головуючий у першій інстанції: Висоцька Г.А.

Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

14 лютого 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В. та Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Суслик Є.В.,

за участю: стягувача ОСОБА_3,

представника боржника ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2012 року

за заявою

ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Заявник зазначав, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 квітня 2011 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто грошову компенсацію в розмірі 5570 грн. та 1571 грн. судових витрат.

1 листопада 2012 року ним було отримано два виконавчих листа про стягнення з ОСОБА_5 на його користь 5570 грн. та 1571 грн. 8 листопада 2012 року він пред'явив їх до виконання у відділ державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Вознесенського МРУЮ). Постановами державного виконавця ВДВС Вознесенського МРУЮ від 8 листопада 2012 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчих документів та у відкритті виконавчих проваджень, у зв'язку із пропуском строку пред'явлення виконавчих документів до виконання.

Посилаючись на те, що строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання ним був пропущений з поважних причин, оскільки дана цивільна справа перебувала майже рік на розгляді у суду касаційної інстанції, що унеможливлювало завчасно отримати ним виконавчі листи та пред'явити їх до виконання, заявник просив поновити цей строк.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2012 року заяву задоволено. Поновлено ОСОБА_3 пропущений строк для пред'явлення зазначених виконавчих листів до примусового виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність вказаної ухвали, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.

Відповідно до ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 квітня 2011 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто грошову компенсацію вартості майна в розмірі 5570 грн. та 1571 грн. судових витрат. Дане рішення в частині стягнення залишене без змін рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2011 року, а тому з цього часу набрало законної сили.

ОСОБА_3 не погодився з вказаним рішенням апеляційного суду та оскаржив його в касаційному порядку.

Справа була направлена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16 листопада 2011 року (а.с. 267).

Після розгляду судом касаційної інстанції справа надійшла до суду першої інстанції 27 серпня 2012 року (а.с.272).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що перебування справи в суді касаційної інстанції є поважною причиною пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому такий строк підлягає поновленню.

За таких обставин, основний висновок суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення ОСОБА_3 строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, є вірним, а тому ухвала суду підлягає залишенню без зміни.

Доводи апелянта про те, що стягувачем пропущено вказаний строк без поважних причин, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: