№ 29466772, 21.02.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/898/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Шкроби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «МАЛЛАТІ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Приватне підприємство «Маллаті» (далі ПП «Маллаті») до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 13.12.2012 року №0002262201, яке прийняте на підставі Акту перевірки про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету №4592/22-2/32642097 від 27.11.2012 року.

Позивач зазначив, що в акті перевірки зазначено про начеб - то порушення ним строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на прибуток, нарахованого контролюючим органом на підставі акту перевірки від 26.04.2010 року згідно податкового повідомлення-рішення від 27.04.2010 року у сумі 30545грн. Строк сплати – 07.05.2010 року. Проте він категорично не згоден з таким рішенням, оскільки вказане грошове зобов’язання ним було сплачено своєчасно, а саме 28.04.2010 року згідно платіжного доручення №1532 від 28.04.2010 року, а тому до нього не могли бути застосовані штрафні санкції за несплату цього грошового зобов’язання.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, а також зазначила, що при з’ясуванні причин складення акту та нарахування штрафних санкцій за податковим зобов’язанням, яке сплачено підприємством своєчасно, посадові особи ДПІ посилались на програмне забезпечення ДПІ, згідно якого вказані кошти були зараховані за іншим боргом підприємства.

Представник відповідача ДПІ, який є суб’єктом владних повноважень, до судового засідання не з’явився, про дату, місце, час судового засідання повідомлений судом належним чином та своєчасно, про причину неявки не повідомив, суд визнав його неявку неповажною, вважав можливим розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що ПП «Маллаті» зареєстровано виконкомом Одеської міської ради 21.08.2003 року. На податковому обліку в ДПІ з 05.09.2003 року.

ДПІ проведено невиїзну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складений акт перевірки №4592/22-2/32642097 від 27.11.2012 року (а.с.6-8).

За результатами перевірки на підставі акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення – рішення від 13.12.2012 року №0002262201, яким до позивача за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на прибуток застосовано штраф у розмірі 4390,61грн. (а.с.51).

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-Ш «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон України №2181-Ш), якій діяв до 01.01.2011 року, визначено, що податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.5.3.1 ст.5 Закону України №2181-Ш у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

В акті перевірки від 27.11.2012 року, на підставі якого прийняте оскаржуєме податкове повідомлення-рішення, зазначено, що за результатами акту перевірки ПП «Маллаті» від 26.04.2010 року ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2010 року №0001112301, яким визначене грошове зобов’язання по податку на прибуток на суму 30545,00грн. (за основним платежем 21953грн., фінансова санкція 8592,00грн.), яке отримане директором ПП «Маллаті» 27.04.2010 року, термін сплати - 07.05.2010 року.

В таблиці акту перевірки зазначено, що позивачем несвоєчасно сплачене узгоджене податкове зобов’язання, а саме 4299,74 грн. сплачено 11.02.2010 року за документом 31822 (затримка 96днів); 17653,26грн. сплачено 16.11.2010 року за документом №2201 (затримка 193дня).

Проте згідно платіжного доручення від 28.04.2010 року №1532 позивач сплатив 30545,00грн. за «призначенням платежу» податок на прибуток, у тому числі штрафні санкції 8592,00грн. згідно податкового рішення №0001112301 від 27.04.2010 року (а.с.9).

Таким чином, позивачем своєчасно у встановлений строк, сплачене податкове зобов’язання з податку на прибуток, яке визначене йому контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 27.04.2010 року №0001112301.

За таких обставин висновки відповідача про те, що позивачем порушені строки сплати узгодженого податкового зобов’язання є помилковими.

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано до суду заперечень на позов та будь-яких доводів в обґрунтування правомірності прийнятого податкового повідомлення – рішення від 13.12.2012 року №0002262201 про застосовання штрафних санкцій до позивача.

При цьому суд вважає неспроможним посилання в акті перевірки на сплату суми 4299,74грн. 11.02.2010 року за документом №1822 з затримкою на 96 днів, при встановленому граничному терміні сплати - 08.05.2010 року, тобто сплата з затримкою строку сплати відбулась раніше ніж було визначене податкове зобов’язання, але при цьому зафіксована затримка сплати (а.с.8).

Крім того, відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в безготівковій валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року N 377/8976, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

ПП «Малаті» в платіжному доручення від 28.04.2010 року №1532, а саме в реквізиті «Призначення платежу» було надано повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснювалося перерахування коштів, а саме податок на прибуток, у тому числі штрафні санкції 8592,00грн., згідно податкового рішення №0001112301 від 27.04.2010 року .

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державний контролюючий орган, яким є і податковий орган, не має повноважень змінювати цільове призначення коштів, у тому числі зі сплати податкових зобов'язань, перерахованих підприємством до бюджету держави.

Положення Закону України №2181-Ш не містять будь-яких даних стосовно заборони платнику податків сплачувати податкові зобов'язання за наявності податкового боргу, не встановлює порядку та механізму сплати податкового боргу, не встановлює порядку та механізму стягнення боргу за рахунок сплачених платником податкових зобов'язань, а також не дає повноважень контролюючому органу -податковій службі здійснювати будь-які дії стосовно визначення черговості сплати податків чи погашення боргу, змінювати призначення платежу та без згоди платника розпоряджатися його коштами.

Таким чином, викладені в Акті певевірки висновки ДПІ несвоєчасності розрахунків позивача з бюджетом по податковому зобов’язанню по податку на прибуток визначеному контролюючим органом в податковому повідомленні - рішенні №0001112301 від 27.04.2010 року спростовуються встановленими у даній справі обставинами, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення - рішення від 13.12.2012 року №0002262201 є таким, що не відповідає законодавству та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, суд прийшов до висновку про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 44 грн.

Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «МАЛЛАТІ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 13.12.2012 року №0002262201, яким Приватному підприємству «МАЛЛАТІ» нараховані штрафні санкції у розмірі 4390,61грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства «МАЛЛАТІ» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 44 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167 КАС України.

Суддя: Катаєва Е.В.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 13.12.2012 року №0002262201, яким Приватному підприємству «МАЛЛАТІ» нараховані штрафні санкції у розмірі 4390,61грн.

21 лютого 2013 року.