Court ruling № 29466528, 07.02.2013, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3431/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "Ресскі" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Городнянському районі Чернігівської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "Ресскі" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 р. позов задоволено повністю: стягнуто з ТОВ «Агропромислове підприємство «Ресскі» (ідентифікаційний код-14228132, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Кривоноса, 41-А): податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 47802 (сорок сім тисяч вісімсот дві) грн. 86 коп. на р/р 33214812700102, код 37715958, до місцевого бюджету м. Городня, банк: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині стягнення 27 544,11 грн. як податкового боргу по сплаті орендної плати на земельну ділянку в 2011 році, та прийняти нову постанову, якою в цій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг по орендній платі за землю у сумі 47 802,86 грн.

Податковий борг у відповідача по орендній платі за землю в розмірі 47802,86 грн. виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.12.2011 року № 0000751503, від 31.07.2012 року № 0000531503, а також на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації від 31.01.2011 року № 672.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення, яке вручено відповідачу 08.02.2012, в адміністративному або судовому порядку оскаржено не було, а податкові декларації являють собою самостійно визначені відповідачем грошові зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягають оскарженню, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.

Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважається податковим боргом.

Податковий борг у відповідача виник під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - Закон України № 2181), тому і заходи погашення податкового боргу вживались відповідно до норм вказаного закону.

Згідно пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вказаних норм відповідачу направлено податкову вимогу від 05.12.2008 року № 1/09, яка отримана представником відповідача 10.12.2008 року, про що свідчить відмітка про вручення на зворотньому повідомлені, а також податку вимогу від 14.01.2009 року № 2/8, яка отримана представником відповідача 19.01.2009 року, про що свідчить відмітка про вручення на зворотньому повідомлені.

Податкові вимоги відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку також не оскаржувались.

На підставі пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України № 2181 ДПІ у Городнянському районі Чернігівської області ДПС було винесено рішення № 5 від 20.02.2009 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок в рахунок погашення його податкового боргу.

Однак вищенаведені заходи, які передбачені законодавством, не призводять до погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що право органів податкової служби на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини закріплено п.п. 20.1.18 п. 2.1. ст. 20 ПК України, при цьому п. 95.3. цього кодексу встановлено, що стягнення коштів платника податків провадяться за рішенням суду, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року щодо задоволення позовних вимог.

Узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а судом першої інстанції повно встановлені обставини у справі, яким дана належна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "Ресскі" - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 12.02.2013.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Кузьменко В. В.