Справа № 0305/3217/2012
Провадження № 1-кп/0158/2/2013
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2013 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участі секретаря - Процик Л.В.
прокурора - Перетятка С.А.
захисника засудженої - адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці клопотання засудженої ОСОБА_2 про перерахунок з одного рахунку на інший невірно сплачених коштів, які були присуджені по кримінальному провадженню №12012020100000039 про обвинувачення ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
15.02.2013 року ОСОБА_2 подала до суду клопотання в якому зазначає, що на виконання вироку суду вона помилково сплатила присуджену суму на рахунок судового збору НОМЕР_1 тоді як дійсним рахунком для сплати такого виду стягнень є рахунок НОМЕР_1 до державного бюджету. Тому просить здійснити перерахунок сплачених коштів з одного рахунку на інший.
В судовому засіданні захисник засудженої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримав клопотання підзахисної та просив вирішити питання стосовно допущеної помилки при сплаті штрафу, присудженого вироком суду.
Прокурор Перетятко С.А. в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заявленого клопотання.
Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заявленого клопотання.
Заслухавши пояснення адвоката, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Суд встановив, що вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.02.2013 року, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Як вбачається з квитанції № 2126.108.1 ПриватБанк від 14.02.2013 року, засуджена ОСОБА_2 помилково сплатила присуджену суму штрафу розміром 850 грн. на рахунок НОМЕР_1 який є рахунком Ківерцівського районного суду Волинської області для сплати судового збору, тоді як дійсним рахунком для сплати штрафів присуджених по справах кримінального провадження є рахунок НОМЕР_1, МФО 803014, код одержувача 21740362, код класифікації доходів бюджету 21080600.
Таким чином, суд вважає за потрібне повернути платнику сплачену на інший рахунок суму, оскільки вона помилко сплачена не на той рахунок на який його бажала сплатити особа з метою виконання вироку суду.
Щодо викладеної вимоги засудженої у клопотанні, то суд не має повноважень зобов'язувати фінансові установи здійснювати перерахунки коштів з одного рахунку на інший.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Клопотання засудженої ОСОБА_2 про перерахунок з одного рахунку на інший невірно сплаченої суми штрафу - задовольнити частково.
Повернути ОСОБА_2 судовий збір в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, сплачений останньою на рахунок - 31217206700128, код банку - 803014, код одержувача - 38051994, згідно квитанції № 2126.108.1 ПриватБанк від 14.02.2013 року.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Ківецівський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя
Ківерцівського районного суду В.В. Корецька
The court decision No. 29456039, Kivertsi District Court of Volyn Oblast was adopted on 15.02.2013. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 0305/3217/2012. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: