№ 2943677, 05.02.2009, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05.02.2009 р.                                                                                                     № 6/57

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Науково- виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Лота"

до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва

проскасування повідомлення - рішення ДПІ у Солом'янському районі від 05.02.2008р. № 000054/2311/0 ( від 18.03.2008р. № 000054/2311/1)

Представники:

від позивача: Рудь С.В.

від відповідача: Строга Н.М., Сидорчук С.О.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Лота»з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення.

За наслідками виїзної документальної перевірки відповідачем було складено акт №1448/23-11-16289882 від 28.01.2008р.з питань правових відносин з ТОВ «Батекс»в період з 01.01.2004р. по 31.12.2007р. На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000542311/0/0 від 05.02.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 81690,30 грн.

Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки від 28.01.2008 року N 1448/23-11-16289882, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими. На думку позивача, на момент формування податкового кредиту ним дотриманий порядок, встановлений Законом України "Про податок на додану вартість", а саме: сплачений податок у ціні наданих послуг та формування податкового кредиту відбулося на підставі наданих контрагентами оригіналів податкових накладних, обов'язок по перевірці справжності яких чинне законодавство на позивача не покладає.

Відповідач –ДПІ у Солом’янському районі м. Києва з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначає наступне. Застосування до позивача штрафних санкцій за порушення податкового зобов’язання на підставі п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі- Закон №168/97) є правомірним, оскільки позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 53391,00 грн. за період: червень 2005 року –4901,00 грн., липень 2005 року –9500,00 грн., серпень 2005р. –18650,00 грн., вересень 2005 року –15129,00 грн., жовтень 2005 р. –5211,00 грн., завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1069,00 грн., в т.ч. по періодах : червень 2005р. -1005,00 грн., вересень 205р. –64,00 грн. Тому, підстави для скасування повідомлення-рішення №0000512311/0 від 05.02.08р. відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва була здійснена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правових відносин з ТОВ «Батекс»в період з 01.01.2004р. по 31.12.2007р .

В ході перевірки виявлено, що в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних. Що були виписані ТОВ «Батекс»на загальну суму 54460,20 грн. в результаті чого:

- було занижено податок на додану вартість на загальну суму 53391,00 грн. за період:

червень 2005 року –4901,00 грн.,

липень 2005 року –9500,00 грн.,

серпень 2005р. –18650,00 грн.,

вересень 2005 року –15129,00 грн.,

жовтень 2005 р. –5211,00 грн.,

- завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1069,00 грн., в т.ч. по періодах :

червень 2005р. -1005,00 грн.,

вересень 205р. –64,00 грн.

Перевіркою встановлено, що між НВ ТОВ «Лота»та ТОВ «Батекс»укладено договори.

На виконання умов зазначених договорів та рахунків-фактур ТОВ «Батекс»відвантажено товар та виконані роботи, на що виписані наступні податкові накладні, в яких загальна сума ПДВ становить 54460,20грн., А саме: № 623 від 23.06.2005р. ПДВ - 406,00грн., № 622 від 23.06.2005р. ПДВ - 3000,00грн., № 629 від 29.06.2005р. ПДВ - 2500,00грн., № 718 від 18.07.2005р. ПДВ - 3000,00грн., № 727 від 27.07.2005р. ПДВ - 3500,00грн., № 728 від 28.07.2005р. ПДВ - 3000,00грн., : № 817 від 17.08.2005р. ПДВ - 3500,00грн., № 825 від 25.08.2005р. ПДВ - 5000,00грн., № 826 від 76.08.2005р. ПДВ - 5000,00грн., № 831 від 31.08.2005р. ПДВ - 5150,00грн., № 915 від 15.09.2005р. ПДВ - 4500,00грн., № 922 від 22.09.2005р. ПДВ - 3500,00грн, № 929 від 29.09.2005р. ПДВ - 1022,20,00грн., № 931 від 29.09.2005р. ПДВ - 2171,00грн., № 930 від 29.09.2005р. ПДВ - 4000,00грн., № 1025 від 25.10.2005р. ПДВ - 4500,00грн., № 1046 від 28.10.2005р. ПДВ - 711,00грн.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового кредиту за період червень-жовтень 2005 року, відображені у книзі обліку придбання товарів, реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний період та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за червень-жовтень 2005 року .

Фактичне виконання робіт та відвантаження товарно-матеріальних цінностей підтверджується актами передачі виконанних робіт та видатковими накладними.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

НВ ТОВ «Лота»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Батекс»грошові кошти в сумі 326761,20 грн., в т.ч. ПДВ 54460,20 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Згідно з заочним Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва 16.02.2006р. по справі №2-1557/10 визнано недійсними з 08.06.2001р. установчі документи ТОВ «Батекс», а саме: установчий договір та статут підприємства. Також, анульовано реєстрацію ТОВ «Батекс»в якості платника ПДВ з 23.06.2001р. - Акт №6501 від 01.08.2007р. анулювання свідоцтва №37014223.

За висновками перевірки ДПІ у Солом’янському районі м. Києва , на підставі пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, винесено податкове повідомлення - рішення №000054/2311/0 від 05.02.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 81690,30 грн.: основний платіж –54460,20 грн., штрафні (фінансові) санкції –27230,10 грн.

За наслідками апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення –рішення скарги платника податків були залишені без задоволення, в наслідок чого СППІ у м. Києві по роботі ВПП були винесені податкові повідомлення –рішення від 18.03.2008р. №000054/2311/1, від 04.08.2008р. №000054/2311/2.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо правомірності застосування до позивача вищевказаних норм законодавства в т.ч. правомірності накладення штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між НВ ТОВ «Лота»та ТОВ «Батекс» протягом червня-жовтня 205 року було укладено договори. На виконання умов зазначених договорів та рахунків-фактур «ТОВ «Батекс»відвантажено товар та виконані роботи, на що виписані податкові накладні, в яких загальна сума податку на додану вартість становить 54460,20 грн. Розрахунки між суб’єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі. НВ ТОВ «Лота»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Батекс»грошові кошти в сумі 326761,20 грн., в т.ч. ПДВ 54460,20 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Викладені дані підтверджуються атом перевірки, крім того зазначено, що суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового кредиту за період червень-жовтень 2005 року, відображені в книзі обліку придбання товарів, реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний період та відповідають даним податковим декларацій з ПДВ за відповідний період.

Рішенням (заочним) Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2006р. по справі №2-1557/10 визнано недійсним з 08.06.2001р. установчі документи ТОВ «Батекс», а саме: установчий договір та статут підприємства. Також анульовано реєстрацію ТОВ «Батекс»в якості платника ПДВ з моменту реєстрації (з 23.06.2001р).

На виконання рішення суду ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено Акт №6501 від 01.08.2007р. про анулювання свідоцтва платника ПДВ №37014223 ТОВ «Батекс».

В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України "Про податок на додану вартість" - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб’єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Як свідчать матеріали справи, у позивача наявні первинні документи, а саме: податкові накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Крім того, на момент складання податкових накладних ТОВ «Батекс»мало статус юридичної особи, було зареєстровано як платник податку в податковому органі та мало індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Враховуючи зазначену норму пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України "Про податок на додану вартість", необхідно звернути увагу на помилковість висновків відповідача, оскільки свідоцтво платника ТОВ "Батекс" було анульоване 01.08.2007, а податкові накладні датовані ІІ півріччям 2005 року, тобто складені в той час, коли ТОВ "Батекс" було зареєстровано як платник податку та мало право виписувати податкові накладні. А наявність на час проведення перевірки рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2006 у справі N 2-1557/10 не є підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та донарахування сум податкового зобов'язання.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що позивачем порушені вимоги пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, (а саме: заниження ПДВ) є помилковими, а тому до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення положень даної статті.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення за № 000054/2311/0 від 05.02.2008 р., №000054/2311/1 від 18.03.2008р., №000054/2311/2 від 04.08.2008р. слід визнати недійсним та скасувати, оскільки вони складені з порушенням норм чинного законодавства, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

          Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва № 000054/2311/0 від 05.02.2008 р., №000054/2311/1 від 18.03.2008р., №000054/2311/2 від 04.08.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 81690,30 грн., з яких за основним платежем –54460,20 грн. та штрафні (фінансові) санкції –27230,10 грн.

3. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лота» з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.