№ 29372287, 13.02.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/428/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2013 року № 0000032700, № 0000042700 та № 0000052700, -

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (надалі по тексту - Позивач або ВАТ «ЕК Одесаобленерго») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (надалі по тексту Відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.01.2013 року № 0000032700, № 0000042700 та № 0000052700.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «ЕК Одесаобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ПрАТ «Декс» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., із ТОВ НВФ «Промкомлект» за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. та із АТ «Харків-ресурси» за період з 01.12.2010р. по 30.04.2011р., за результатами якої складено акт від 21.12.2012 року № 212/27-0/00131713/13, на підставі якого відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 09.01.2013 року № 0000032700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 69 376,00 грн. (за основним платежем - 69375,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.), № 0000042700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53 028,45 грн. (за основним платежем - 35352,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17676,15 грн.) та № 0000052700, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 171 167,00 грн. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що у період з 26.11.2012 року по 14.12.2012 року посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС на підставі направлень від 26.11.2012 року № 354 та № 353 на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-У та на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС від 26.11.2012 року № 351 проведено документальну виїзну перевірку ВАТ «ЕК Одесаобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ПрАТ «Декс» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., із ТОВ НВФ «Промкомлект» за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. та із АТ «Харків-ресурси» за період з 01.12.2010р. по 30.04.2011р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки від 21.12.2012 року № 212/27-0/00131713/13 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «ЕК Одесаобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ПрАТ «Декс» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., із ТОВ НВФ «Промкомлект» за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. та із АТ «Харків-ресурси» за період з 01.12.2010р. по 30.04.2011р.», відповідно до висновку якого перевіркою, встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), результаті чого позивачем у І кварталі 2011 року занижено податок на прибуток за на суму 69 375 грн.; п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем у ІІ кварталі 2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 171 167 грн.; п.п. а) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму ПДВ 35 352,30 грн., у тому числі по періодах: за серпень 2011 року - 14 193,90 грн., за жовтень 2011 року - 21 158,40 грн. (а.с. 18-46 том І).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.01.2013 року № 0000032700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 69 376,00 грн. (за основним платежем - 69375,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.), № 0000042700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53 028,45 грн. (за основним платежем - 35352,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17676,15 грн.) та № 0000052700, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 171 167,00 грн. (а.с. 15-17 том І).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000042700 від 09.01.2013 року стали висновки відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у серпні 2011 року на суму 14 193,90 грн. та у жовтні 2011 року на суму 21 158,40 грн., внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту зазначених сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПрАТ «Декс» та ТОВ НВФ «Промкомлект» оскільки в ході перевірки не підтверджено наявність реалізації послуг від постачальника ПрАТ «Декс» та наявність поставок товарів (послуг) від постачальника ТОВ НВФ «Промкомлект», що свідчить про те, що угоди укладені, позивачем із зазначеними контрагентами вчинені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, отже відповідно до ч. 1,2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними та в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також згідно акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000032700 та № 0000052700 від 09.01.2013 року, стали висновки відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат за І квартал 2011 року суми у розмірі 277 499,99 грн. та до складу загально виробничих та адміністративних витрат за ІІ квартал 2011 року суми у розмірі 171 166,66 грн., сформованих за рахунок взаємовідносин з АТ «Харків ресурси», і як наслідок заниження податку на прибуток за І квартал 2011р. на суму 69 375 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011р. на суму 171 166,66 грн., оскільки в ході перевірки не можливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій між ВАТ «ЕК Одесаобленерго» та АТ «Харків ресурси» на загальну суму поставки у розмірі 2 229 600 грн.

Зокрема як вбачається з акту, для проведення перевірки відображення в обліку звітності позивача операцій по взаємовідносинам з ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект» та АТ «Харків-ресурси» використані матеріали акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва Київської області ДПС від 29.05.2012 року № 160/22-50/22965962 «Про результати документальної виїзної перевірки ПрАТ «Декс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ТВС «Енергостандарт» за період серпень 2011 року, довідки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 13.08.2012 року № 740/2207/30289982 «Про результати зустрічної звірки ТОВ НВФ «Промкомлект» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Гамма-бідінвест», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р.» та актів СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 13.07.2011р. № 317/16-2/00131713/51 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ВАТ «ЕК Одесаобленерго» з АТ «Харків-ресурси» за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.» та від 14.10.2011р. № 403/16-2/00131713/64 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «ЕК Одесаобленерго» з питання достовірності визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам з АТ «Харків-ресурси».

Таким чином, на підставі результатів перевірки ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект» та АТ «Харків-ресурси» та наданих позивачем документів, відповідач в акті перевірки від 21.12.2012 року № 212/27-0/00131713/13 дійшов висновку, щодо відсутності реалізації послуг від постачальника ПрАТ «Декс», поставок товарів (послуг) від постачальника ТОВ НВФ «Промкомлект» та не підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій між ВАТ «ЕК Одесаобленерго» та АТ «Харків ресурси», а також щодо нікчемності угод укладених позивачем із зазначеними контрагентами, які, на думку позивача, вчинені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків та отримання підприємством податкової вигоди.

Суд з вищевикладеними висновками відповідача не погоджується виходячи з наступного.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, виникають на підставі господарських договорів. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Згідно ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що в перевіряємий період в ході здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ПрАТ «Декс» був укладений договір на виконання науково-технічної роботи від 17.05.2011 року за № 01/17/05, згідно предмету якого, Замовник (ВАТ «ЕК Одесаобленерго») доручає, а Виконавець (ПрАТ «Декс») зобов'язується, у межах договірної ціни, на свій ризик, власними і залученими силами виконати та здати, у встановлений договором строк, наступну науково-технічну роботу (далі-робота): «Техніко-економічний розрахунок переведення електричних мереж м. Одеси з напруги 6 кВ на напругу 10 кВ», а Замовник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти закінчені роботи та оплатити їх (а.с. 186-192 том І).

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, виконана ПрАТ «Декс» науково-технічна робота: «Техніко-економічний розрахунок переведення електричних мереж м. Одеси з напруги 6 кВ на напругу 10 кВ» була передана ВАТ «ЕК Одесаобленерго» на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт № 1 від 05.08.2011 р. на суму 121 662,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 20 277,00 грн., внесена в реєстр виданих та отриманих податкових накладних ВАТ «ЕК Одесаобленерго» 10.08.2011 р. за реєстровим № 41 (а.с. 193, 196-198 том І).

Також встановлено, що ВАТ «ЕК Одесаобленерго» було складено акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.10.2011р., яким зараховано на баланс підприємства «Техніко-економічний розрахунок переведення електричних мереж м. Одеси з напруги 6 кВ на напругу 10 кВ» по рахунку бухгалтерського обліку 1091 під інвентарним № 78325552 у сумі 101 385 грн. (а.с. 199 том І). Згідно наказу керівника ВАТ «ЕК Одесаобленерго» від 31.10.2011р. «Щодо визначення строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, інших необоротних активів, нематеріальних активів» встановлено строк корисного використання для «Техніко-економічного розрахунку переведення електричних мереж м. Одеси з напруги 6 кВ на напругу 10 кВ» протягом 144 місяців (а.с. 200 том І).

За фактом виконаних робіт ПрАТ «Декс» видало ВАТ «ЕК Одесаобленерго» податкову накладну № 10508 від 05.08.2011 р. на суму 85 163,40 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 14 193,90 грн. (а.с. 195 том І). ВАТ «Одесаобленерго» перерахувало ПрАТ «Декс» в оплату виконаних робіт 81 163,40 грн. за платіжним дорученням № 5073 від 17.08.2011 р. (а.с. 194 том І).

Таким чином, з огляду на викладене, вбачається, що позивачем було виконано всі зобов'язання за вказаним договором, а саме: забезпечено своєчасне фінансування робіт, прийнято виконані роботи та оплачено вартість виконаних робіт, про що свідчать вищезазначені первинні документи.

Крім того, суд зазначає, що реальність (товарність) даної угоди та вищезазначеної господарської операцій підтверджується також власне розробленою виконавцем проектно-вишукувальною продукцією: «Техніко-економічним розрахунком переводу електричних мереж м. Одеси з напруги 6 кВ на напругу 10 кВ» № 1085-264-Т1. Вказана продукція була введена в експлуатацію, як об'єкт основних засобів згідно до наказу ВАТ «ЕК Одесаобленерго» від 31.10.2011 р. (а.с. 200-233 том І).

Також, судом встановлено, що ПрАТ «Декс» має ліцензію Державної служби геодезії, картографії та кадастру на проведення серії AB № 475032 на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт та ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури серії AB № 408438 (а.с. 247-251 том І).

Крім того, суд встановлено, що вищезазначена угода між ВАТ «ЕК Одесаобленерго» та ПрАТ «Декс» укладена на виконання позивачем Програми розвитку електричних мереж напругою 35-110 кВ та визначення обсягів реконструкції електричних мереж напругою 0,4-10 кВ на 2012-2015 роки, затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 19.05.2011 року (а.с. 234-240 том І).

Суму сплаченого ПДВ, згідно податкової накладної № 10508 від 05.08.2011 р., отриманої від ПрАТ «Декс» у розмірі 14 193,90 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту серпня 2011 року, відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за № 41, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року.

Судом встановлено, що між ВАТ «ЕК Одесаобленерго» та ТОВ НВФ «Промкомплект» укладено договір №05/31/03 від 31.03.2011 року, відповідно до предмету якого Постачальник (ТОВ НВФ «Промкомплект») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити товар (вузли та приладдя до електролічильників), а Покупець (ВАТ «ЕК Одесаобленерго») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, оплатити і прийняти такий товар (а.с. 88-91 том І).

Відповідно до ст. 265 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 526 та ст. 545 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору на адресу ВАТ «ЕК Одесаобленерго» його контрагент-постачальник ТОВ НВФ «Промкомплект» поставив товар, а позивач прийняв та оплатив, отриманий товар.

Так, зокрема, отримання лічильних механізмів від TOB НВФ «Промкомплект» оформлено накладною від 31.10.2011 р. № 295 на суму 123 950,40 грн., в т.ч. ПДВ 20 658,40 грн. (а.с. 97 том І); транспортування вказаного товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 295/296 від 31.10.2011 року (а.с. 102 том І). Оплата була здійснена ВАТ «ЕК Одесаобленерго» 19.10.2011 р., що підтверджується платіжним дорученням № 7334 на суму 123 950,40 грн. По факту оплати виписана податкова накладна № 29 від 19.10.2011 р. на суму 123 950,40 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 20 658,40 грн., яка внесена в реєстр виданих та отриманих податкових накладних ВАТ «ЕК Одесаобленерго» 31.10.2011 р. за реєстровим № 896 (а.с. 95-96, 103-106 том І).

Також між ВАТ «ЕК Одесаобленерго» (Покупець) та TOB НВФ «Промкомплект»

Постачальник) існувала (укладена) усна домовленість щодо купівлі-продажу товару, що було

оформлено рахунком № 331 від 07.10.2011 року (а.с. 98 том І).

Отримання дисків на 1ф. лічильник від TOB НВФ «Промкомплект», на виконання вказаної усної угоди, оформлено накладною від 31.10.2011 р. № 296 на суму 3 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 500,00 грн., транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною 295/296 від 31.10.11 року. Оплата була здійснена ВАТ «ЕК Одесаобленерго» 20.10.2011 р. платіжним дорученням № 7392 на суму 3 000,00 грн. По факту оплати виписана податкова накладна № 32 від 20.10.2011 р. на суму 3 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 500,00 грн., яка внесена в реєстр виданих та отриманих податкових накладних ВАТ «ЕК Одесаобленерго» 31.10.11 р. за реєстровим № 920 (а.с. 99-106 том І).

Факт отримання товарно-матеріальних цінностей від TOB НВФ «Промкомплект» підтверджується товарно-транспортною накладною № 295/296 від 31.10.2011 р. та складськими документами (а.с. 102, 107-119 том І).

Крім того, як пояснив представник позивача, реальність (товарність) вказаних угод підтверджується також їх метою - поліпшення (реконструкція) об'єктів основних фондів (лічильників електричної енергії), які безпосередньо використовується у ліцензованій діяльності з передачі електроенергії споживачам м. Одеси; необхідністю укладення угод - виконання ч. 2 п. 17 Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999р., якими визначено, що ремонт та заміна пошкоджених приладів обліку здійснюється за рахунок енергопостачальної організації.

Крім того, судом встановлено, що визначення підрядника та найкращих пропозицій по виконанню робіт були визначені позивачем за результатами тендерної процедури закупівлі. Так, згідно до протоколу № б/н від 17.03.2011р. переможцем тендерних торгів був визначений TOB НВФ «Промкомплект» (а.с. 92-94 том І).

Також на підтвердження наявності у TOB НВФ «Промкомплект» цивільної правоздатності та дієздатності, виробничих потужностей для здійснення господарських операцій з постачання товару (лічильних механізмів, мікросхем) представником позивача під час розгляду справи по суті було надано суду копії: свідоцтва ЄДРОУ серії А00 № 174479 про реєстрацію TOB НВФ «Промкомплект»; свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 28277943 від 02.03.1999р.; довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів; довідки з ЄДРПОУ; статуту та витягу з ЄДРПОУ; податкової декларації TOB НВФ «Промкомплект» за жовтень 2011р. з додатком № 5; витягу з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2011р.; фінансового звіту на 31.12.2011р.; податкової звітності (розрахунок) про кількість працівників на підприємстві - 8 осіб; договорів оренди виробничих та офісних приміщень (а.с. 123-184 том І).

Суму сплаченого ПДВ, згідно податкової накладних № 29 від 19.10.2011 року та № 32 від 20.10.2011 року, отриманих від TOB НВФ «Промкомплект» у загальному розмірі 21 158,40 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту жовтня 2011 року, відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за № 896 та № 920, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що всі вищевикладені обставини та досліджені докази беззаперечно підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинам з контрагентом TOB НВФ «Промкомплект» та їх товарність.

08 лютого 2011 року між ВАТ «ЕК Одесаобленерго» та АТ «Харків-ресурси» укладено договір № 01/08/02, згідно предмету якого Замовник (ВАТ «ЕК Одесаобленерго») доручає, а Виконавець (АТ «Харків-ресурси») бере на себе зобов'язання по виконанню робіт по ремонту спецтехніки і тракторів, та ремонту і заміні запчастин (вузли та агрегати) Замовника у строки та на умовах, зазначених у цьому Договорі (а.с. 56-58 том ІІ).

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, контрагент позивача - AT «Харків-ресурси» виконав ряд робіт по ремонту спецтехніки і тракторів, ремонту і заміні запчастин (вузли та агрегати) за замовленням ВАТ «ЕК Одесаобленерго», а позивач в свою чергу приймав виконані роботи та оплачував їх вартість.

Про підтвердження виконання робіт за вищевказаним договором свідчать надані позивачем первинні бухгалтерські документи, а саме акти приймання-передачі транспортних засобів на капітальний ремонт, акти дефектовки автотранспортної техніки, акти приймання - передачі виконаних робіт щодо виконання робіт в лютому та квітні 2011 року, рахунки на оплату, податкові накладні, а здійснення повної оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями. Крім того на підтвердження наявності у позивача спецтехніки та тракторів, а також використання її у своїй діяльності позивачем надано фотоматеріали свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, шляхові листи, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, посвідчення на відрядження. Усі вищезазначені докази, наявні в матеріалах справи (а.с. 69-184 том ІІ).

Крім того, судом встановлено, що визначення підрядника та найкращих пропозицій по виконанню робіт були визначені позивачем за результатами тендерної процедури закупівлі. Так, згідно до протоколу № 2 від 17.01.2011 р. (лот №1) переможцем тендерних торгів був визначений АТ «Харків-ресурси» (а.с. 59-61 том ІІ).

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем доведено факт реальності здійснення ним господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентом АТ «Харків-ресурси» та їх товарність.

Вартість отриманих від АТ «Харків-ресурси» робіт у загальному розмірі 448 667 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат, у тому числі у 1 кварталі 2011 року - у розмірі 277 500 грн. та у 2 кварталі 2011 року - у розмірі 171 167 грн.

Як вбачається з акту, на підставі результатів перевірки контрагентів позивача, перевіряючи дійшли висновків, що діяльність контрагентів позивача ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект» та АТ «Харків-ресурси» спрямована на надання податкової вигоди для третіх осіб, шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок операцій, що не мають реального товарного характеру.

По результатам зазначених перевірок встановлено, що в результаті порушення ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект» та АТ «Харків-ресурси» та їх контрагентами податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені позивачем із вказаними контрагентами на придбання товару, виконання робіт мають протиправний характер. А такі правочини, внаслідок яких неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань по суті спрямовані на незаконне заволодіння майно держави, протирічять інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже згідно з ст.228 ЦК України є нікчемними.

Разом з тим, суд зазначає, що в акті перевірки висновки про нікчемність укладених ВАТ «ЕК Одесаобленерго» правочинів ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів ВАТ «ЕК Одесаобленерго» з ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект» та АТ «Харків-ресурси», предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали цей правочин, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочину, подальшого руху сплачених ВАТ «ЕК Одесаобленерго» грошових коштів акт перевірки не містять. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують товарність всіх операцій і правильність податкового обліку ВАТ «ЕК Одесаобленерго».

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 року № К-23029/07.

Податковим органом зроблений висновок, що ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект» та АТ «Харків-ресурси» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Податковий орган встановив, що оскільки актами перевірок вказаних контрагентів позивача не підтверджено наявність поставок послуг та товарів до покупців, то можна зробити висновок про відсутність поставок та не отримання робіт ВАТ «ЕК Одесаобленерго» від його контрагентів.

У своїх висновках податковий орган вважає, що постачальники та виконавці робіт ВАТ «ЕК Одесаобленерго» фактично не здійснювали господарської діяльності, а лише документували операції із товаром.

При цьому, актом перевірки від 21.12.2012 року № 212/27-0/00131713/13 не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло ВАТ «ЕК Одесаобленерго» права на формування податкового кредиту та валових витрат, а також податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позиція щодо безтоварності вище досліджених угод про виконання робіт (надання послуг) та поставки товарів ВАТ «ЕК Одесаобленерго» спростовується наявними в матеріалах справи та дослідженими вище копіями первинних та бухгалтерських документів, які мають всі необхідні реквізити, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 - XIV, п.1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та що не заперечувалось у судовому засіданні представником відповідача. Тобто дані документи безумовно підтверджують фактичне виконання робіт (надання послуг) надання послуг та поставку і передачу у власність товарів.

Таким чином, визнаючи вищезазначені правочини платників податків нікчемними, податковий орган не аргументував висновок щодо безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат ВАТ «ЕК Одесаобленерго» відповідними положеннями Податкового кодексу України. При цьому контрагенти позивача - ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект» та АТ «Харків-ресурси» - склали та належним чином оформили податкові накладні, а отримані роботи (послуги) та товари призначалися для використання у господарській діяльності ВАТ «ЕК Одесаобленерго», проведені операції були підтверджені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

Порядок формування складу витрат та податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

На підставі п. 8.7.1 ст. 8 зазначеного Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Згідно п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу (в редакції, що діяла у 2 кварталі 2011 р.) сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Правила ведення податкового обліку встановлюються виключно ст.11 3акону України 28.12.1994р. № 334/94-ВР, якими не встановлено жодних вимог щодо видів та форм документів які мають підтверджувати валові витрати підприємства. Навпаки, цей закон у якості таких підтверджуючих документів вказує як «розрахункові», «платіжні», так і «інші документі». Тобто, за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати взагалі не підтверджені будь-яким документом - ані розрахунковим, ані платіжним, ані іншим документом.

Разом з тим, з встановлених вище обставин та досліджених доказів, вбачається, що у підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу витрат суми вартості отриманих від АТ «Харків-ресурси» робіт у загальному розмірі 448 667 грн., у тому числі у 1 кварталі 2011 року - у розмірі 277 500 грн. та у 2 кварталі 2011 року - у розмірі 171 167 грн. позивачем були надані усі необхідні, належним чином оформленні первинні документи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат у 1 кварталі 2011 р. та податкових витрат у 2 кварталі 2011 року витрати на ремонт та поліпшення основних засобів в межах 10% ліміту всього у розмірі 448 667 грн. по взаємовідносинам з АТ «Харків-ресурси», що в свою чергу свідчить про безпідставність висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на суму 69 375 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 171 167 грн.

В свою чергу, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зобов'язання за договорами між ВАТ «ЕК Одесаобленерго» та ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект» та АТ «Харків-ресурси» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому, - ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект» та АТ «Харків-ресурси» задекларували податкові зобов'язання по операціям із ВАТ «ЕК Одесаобленерго», що у свою чергу, повністю спростовує висновки за актом перевірки щодо нікчемності правочинів та безтоварності господарських операцій.

Таким чином, доводи податкового органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ВАТ «ЕК Одесаобленерго» або ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект» та АТ «Харків-ресурси» на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і нікчемності угод, укладених ВАТ «ЕК Одесаобленерго» з вказаним підприємством, не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами, і повністю спростовуються матеріалами справи.

Позивач сформував податковий кредит за рахунок взаємовідносин із ПрАТ «Декс» та ТОВ НВФ «Промкомлект» з урахуванням положень ст.198 Податкового кодексу України, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ВАТ «ЕК Одесаобленерго» сплатило ціну послуг та трактору, зокрема суму податку на додану вартість, отримало податкові накладні від підприємств, що значилися в Єдиному реєстрі підприємств та платників податку на додану вартість. Послуги були придбані від контрагентів з метою виконання Програми розвитку електричних мереж напругою 35-110 кВ та визначення обсягів реконструкції електричних мереж напругою 0,4-10 кВ на 2012-2015 роки, затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 19.05.2011 року та з метою поліпшення (реконструкції) об'єктів основних фондів (лічильників електричної енергії), які безпосередньо використовується у ліцензованій діяльності з передачі електроенергії споживачам м. Одеси.

При цьому, визначення підрядників робіт та найкращих пропозицій по виконанню робіт визначені за результатами тендерних процедур закупівлі, оформлених протоколами № б/н від 17.03.2011 року та № 2 від 17.01.2011 року, і переможцями визнано ТОВ НВФ «Промкомплект» та АТ «Харків-ресурси». Необхідність укладення угоди на виконання науково-технічної роботи визначена Програмою розвитку електричних мереж напругою 35-110 кВ та визначення обсягів реконструкції електричних мереж напругою 0,4-10 кВ на 2012-2015 роки, затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 19.05.2011 року; угоди про постачання вузлів та приладдя до електролічильників визначена ч. 2 п. 17 Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999р., яки встановлено, що ремонт та заміна пошкоджених приладів обліку здійснюється за рахунок енергопостачальної організації. Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про безумовну дійсність правочинів, фактичність господарських операцій між ВАТ «ЕК Одесаобленерго» та ПрАТ «Декс», ТОВ НВФ «Промкомлект», АТ «Харків-ресурси», їх правомірність і прозорість. При цьому, на користь своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі рішень від 09.01.2013 року № 0000032700, № 0000042700 та № 0000052700, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закон України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, в порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 294 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2013 року № 0000032700, № 0000042700 та № 0000052700 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби від 09.01.2013 року № 0000032700, № 0000042700 та № 0000052700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (код ЄДРПОУ - 00131713, адреса: 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28-б) сплачений судовий збір у розмірі 2294 грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13 лютого 2013 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.