Court ruling № 29333148, 07.02.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/34915/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богів" до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богів" (далі -ТОВ "Богів") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (далі -ДПІ у м. Ялта) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року позов ТОВ "Богів" задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Ялта залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Ялта подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Богів" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Ялта 22 серпня 2009 року проведено перевірку дотримання суб'єктом господарювання ТОВ «Богів»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, господарської одиниці закусочної «Жовта чапля», розташованої за адресою: місто Ялта, вул. Московська, 3а. За результатами перевірки складено акт №1604/01/12/23/20684377 від 22.08.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевіркою встановлено реалізацію позивачем товару на загальну суму 1542,00 грн. Однак, первинні документи, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме товарно-транспортні накладні на момент перевірки за місцем реалізації товару відсутні, чим порушено встановлений законодавством порядок обліку товарних запасів на складах та/або місяцях реалізації.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Ялта 09.09.2009 року прийнято рішення №0011242303 про застосування до ТОВ «Богів»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3084,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно п. 12 ст. 3 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що алкогольні товари, які були реалізовані товариством, на загальну суму 1542,00 грн. були оприбутковані належним чином.

Крім того, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що облік товарних запасів на даній господарській одиниці повинен здійснюватися шляхом обліку накладних, що підтверджують рух товару з місця його зберігання до місця його реалізації. При цьому товарно-транспортна накладна є юридичним документом, що засвідчує факт перевезення товару (його поставки) та облік виконаної роботи. Відтак, облік товарно-транспортних накладних повинен бути забезпечений за місцем зберігання товару, а не за місцем його реалізації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення ДПІ в м. Ялта про застосування штрафних санкцій від 09.09.2009 року №0011242303 є таким, що прийнято протиправно, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров