Court ruling № 29332810, 31.01.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2013 р. м. Київ К-22666/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 31.01.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010

у справі № 2-а-19278/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

„Краматорськтеплоенерго"

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької

області

за участю Прокуратури Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення № 000041220/0/66049 від 02.11.2009.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009 та складено акт № 2626/23-2-34657789 від 20.10.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 13.1, п. 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в частині не нарахування та не сплати до бюджету податку з доходів нерезидентів у І кварталі 2009 року 2420499, 15 грн. та ІІ кварталі 2009 року у 361633, 11 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняте Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 000041220/0/66049 від 02.11.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 2782132, 26 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 5564264, 52 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на користь компанії LLC "Hamachi Limited" (республіка Кіпр) сплачено 2412108, 62 дол. США за користування позикою.

Податок на репатріацію доходів у відповідності зі ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не утримано, оскільки не підтверджено, як того вимагає постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 N 470 „Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування", той факт, що резидент є податковим резидентом своєї країни.

Згідно з пунктом 13.1 ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" будь які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (в тому числі проценти та лізингова плата що сплачується на користь нерезидента) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Крім того, при перевірці відповідачем встановлено за попередній перевіряємий період з 01.07.2008 по 30.06.2009, позивачем надавались довідки про підтвердження податкового резидентства від 16.06.2008 та від 12.01.2009, які податковим органом визнані як належні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 у справі № 2-а-19278/09/0570 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 у справі № 2-а-19278/09/0570 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко