Decision № 293303, 04.12.2006, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.06р.

Справа № 33/258-06

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольські феросплави”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдінг систем”, м. Дніпропетровськ

про: стягнення 97494 грн. 80 коп.

Суддя Разіна Т.І.

Представники:

від позивача: представник Вишневський Є.О. за довіреністю № 06 від 11.01.06

від відповідача: не явився

в засіданні приймали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення з відповідача 97494 грн. 80 коп. заборгованості та судових витрат по справі.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов укладеного 06.04.06 договору № 133-НФ/2006 в частині розрахунків.

Представник позивач позов підтримав та просить задовольнити в заявленій сумі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимоги не спростував; конституційним право на захист не скористався, не направив представника для захисту інтересів. Про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином за адресою, яка вказана в позові та відповідає довідці ЄДРПОУ та додатково позивачем.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представник позивача, суд

Встановив:

Між сторонами 06.04.06 був укладений договір № 133-НФ/2006, згідно умов якого постачальник зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію, номенклатура, кількість і ціна якої вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору і які є його невід’ємною частиною.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов’язання - це п. 3.1 договору виконав, поставивши відповідачу товар на суму 857494 грн.80 коп., що підтверджується копіями квитанцій про приймання вантажу (а.с. 13-15) та рахунками (а.с.16-18).

Факт отримання продукції на вказану суму відповідачем не спростована.

Відповідач договірні зобов’язання –це п. 4.1. договору виконав частково, провів оплату за товар в сумі 760000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1051 від 07.04.06.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів погашення решти заборгованості в сумі 97494 грн. 80 коп. відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 97494 грн. 80 коп., докази сплати якого в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Відповідач не надав суду підписаний акт звірки, розрахунок позивача не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдінг систем” (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 19\21, кв. 24; код 32723901) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольські феросплави” (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1-а; код 33857100) 97494 грн. 80 коп. заборгованості, 974 грн. 94 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Т. Разіна