№ 29283921, 07.02.2013, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 р. Справа № 804/526/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Дерманська К.О.

представник відповідача - Вюнченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001022210 від 27.12.2012 року щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, за штрафними санкціями у розмірі 651406,44 грн. (шістсот п'ятдесят одна тисяча чотириста шість грн. 44 гоп.).

- стягнути з відповідача понесені нами судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яноста чотири грн. 00 коп.).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в ході проведення документальної позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (код ЄДРПОУ 36020648) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акопт» (код 37999413) за період діяльності: квітень-травень 2012р. не встановлено реальності цих взаємовідносин.

Проте, позивач вважає, що обґрунтування акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставними, а дії щодо притягнення підприємства до податкової відповідальності, за обставинами викладеними в акті перевірки - незаконними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. При цьому посилався на те, що висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» від 10.12.2012р. №2554/221/36020648 базуються на результатах перевірки ТОВ «Акопт», викладені в акті перевірки Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 24.09.2012р. № 401/22-417/37999413 «Про результати невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Акопт» (код ЄДРПОУ 37999413) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за період 21.12.2011 по 30.06.2012» у якому зазначено, що за період з 20.12.2011 по 30.06.2012 діяльність ТОВ «Акопт» має ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

Також, в ході проведення невиїзної перевірки ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» було здійснено аналіз наданих для перевірки товарно-транспортних накладних на предмет відповідності вимогам правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 «Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» та встановлено, що деякі графи були заповнені неналежним чином, як передбачено у п. 4.4 договору від 24.04.2012 № П 1044 між «Акопт» та ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський».

Згідно умов договору від 24.04.2012 № П 1044 транспортування сої здійснювалося автомобільним транспортом за рахунок постачальника - ТОВ «Акопт» на умовах СРТ - ТОВ «Агропромінвест - 08», Запорізька область, м. Вольнянск. пров. Матросова, б. 22, але автопідприємства, які зазначені в товарно - транспортних накладних, не є постачальниками ТОВ «Акопт» згідно системи співставленая податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Надані для проведення документальної перевірки паперові носії з написом «Накладна» (отримані від ТОВ «Акопт») не відповідають ознакам первинних документів, тому що не містять передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 996-ХІV обов'язкових реквізитів (не зазначено посаду осіб вищезазначених підприємств, які відповідали за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій від ТОВ «Акопт»).

Враховуючи вищенаведене, операції з отримання ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» товару від ТОВ «Акопт» в перевіряємому періоді не спричиняють реального настання правових наслідків.

Внаслідок порушень: ст.185, ст.188, ст.198, ст. 201 ПК України, підприємством завищено податковий кредит з ПДВ по скороченій декларації на загальну суму 521125,15 грн., в тому числі за квітень 2012 року - у сумі 83 480,91 грн., за травень 2912 року - у сумі 437 644,24 грн.

Нікопольська ОДПІ вважає винесене на підставі акту перевірки від 10.12.2012р. № 2554/221/36020648 податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012р. № 0001022210 -правомірним, а свої дії - законними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.12.2012р. №2554/221/36020648 Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» (далі за текстом - позивач) засноване на підставі рішення зборів учасників ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» від 16.04.09р., протокол № 1 установчих зборів від 16.04.09р. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності № 12081020000000533 від 15.05.2009р. Реєстраційний номер облікової справи платника податків: 36020648. Місцезнаходження підприємства відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 53264, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 302. Взято на податковий облік 18.05.2009р. Нікопольською ОДПІ за № 594 та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній ДПІ Дніпропетровської області ДПС.

Так, на підставі повідомлення про проведення невиїзної перевірки № 27/221 від 28.11.2012р. та наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.11.2012р. № 1307, фахівцями Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС (далі за текстом - відповідач) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (код ЄДРПОУ 36020648) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акопт» (код 37999413) за період діяльності: квітень-травень 2012р.

За результатами перевірки - 10.12.2012р. відповідачем був складений акт перевірки за № 2554/221/36020648 (надалі за текстом - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» порушено: ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201, ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ по скороченій декларації з ПДВ за квітень-травень 2012 року - у сумі 83 480,91 грн., за травень 2012 року - у сумі 437 644,24 грн., в результаті чого по скороченій декларації з ПДВ за квітень-травень 2012 року занижено ряд. 14 «Сума ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню». (ст. 209 Кодексу).

Висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» від 10.12.2012р. №2554/221/36020648 базуються на результатах перевірки ТОВ «Акопт», викладені в акті перевірки Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 24.09.2012р. № 401/22-417/37999413 «Про результати невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Акопт» (код ЄДРПОУ 37999413) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за період 21.12.2011 по 30.06.2012р.» у якому зазначено, що за період з 20.12.2011 по 30.06.2012 діяльність ТОВ «Акопт» має ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

Не погодившись із змістом акту перевірки від 10.12.2012р. №2554/221/36020648 підприємством порзивача були направлені заперечення до ДПІ вих. № 1278 від 20.12.2012р.

За результатами розгляду заперечень, відповідачем був направлений лист за № 31696/10/22-215 від 27.12.2012р., яким заперечення підприємства позивача визнані необгрунтованими, а висновки акту перевірки, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

27 грудня 2012 року відповідачем за результатами вказаної перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001022210, яким встановлені порушення ст. 185, 188, 198, 201, 209 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, за штрафними санкціями в сумі 651406,44 грн. (шістсот п'ятдесят одна тисяча чотириста шість грн. 44 коп.).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане підприємством позивача по пошті 02 січня 2013 року.

Згідно п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі за текстом ПКУ) зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1.2 ст.75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до органу державної податкової служби, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 ПКУ документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що повідомлення про проведення невиїзної перевірки № 27/221 від 28.11.2012 та копію наказу про документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.11.12 №1307 направлено підприємству 28.11.2012 рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином суд вважає, що перевірка ДПІ підприємства позивача була проведена у відповідності до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З 01.01.2011 порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток врегульовано Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Судом встановлено, що між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та ТОВ «Акопт» було укладено договір поставки товару - сої від 24.04.2012 року у якому обумовлено усі суттєві умови купівлі-продажу товару - сої врожаю 2011-2012р. (умови передачі товару, оплати, вимоги до якісних та кількісних характеристик і т. ін.).

Отже, з боку сторін був укладений правочин направлений на реальне настання правових наслідків у вигляді закупівлі товару (сої) та його оплати.

В межах виконання умов договору поставки, між сторонами було підписано шість специфікацій.

Відповідно до умов договору, поставка товару здійснювалась на умовах СРТ правил Інкотермс 2010 року, місце поставки ТОВ «Агропромінвест - 08» запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, провулок Матросова,22.

Доказами виконання вказаного правочину є не тільки факт оплати за отриманий товар, а також наявність первинних документів, які підтверджують факт поставки товару, тобто - факт його отримання.

В підтвердження отримання товару, позивачем у ході перевірки представникам відповідача були надані відповідні видаткові, товарно-транспортні та податкові накладні, які всі без винятку містять необхідні реквізити та інформацію, а також підписи осіб, які уповноважені отримувати товар та наявні печатки підприємств - учасників вчиненої господарської операції.

Крім того, суд вважає, що зазначені зауваження відповідача в акті перевірки (стор. 41-46) щодо неналежного оформлення товарно-транспортних накладних, що є однією з підстав визнання нікчемним правочину, є безпідставними.

Так, товарно-транспортна накладна не є бланком суворої звітності, а також враховуючи специфіку товару (соя), що перевозився, заповнення деяких положень (граф) товарно-транспортної накладної є недоцільним та неможливим («вартість», «вид пакування», «кількість місць»). При цьому, товарно-транспортна накладна містить всю інформацію необхідну для перевезення саме даного виду товару - сої, відповідним транспортним засобом, а саме вагу нетто, брутто при відвантаженні та розвантажені, підписи осіб, що приймали участь у транспортному процесі, що скріплені печатками, в тому числі й вагової, пункти завантаження та розвантаження.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до п. 2.2. Наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, в тому числі - зміст та обсяг господарської операції (п. 2.4.).

При цьому, саме видаткова накладна є первинним документом, що підтверджує факт отримання товару покупцем від постачальника для подальшого використання його в господарській діяльності товариства, а товарно-транспортна накладна є первинним документом для обліку учасників господарської операції з надання послуг перевезення.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.»

Зміст наданих відповідачу в ході перевірки первинних документів (видаткових накладних) відповідає вимогам вищезазначеної норми закону, що не заперечується відповідачем, та містить всі обов'язкові реквізити, в тому числі найменування та кількість переданого товару, підписи уповноважених осіб, ыо засвідчують настання реального факту передання та приймання товару.

Поміж підтвердження здійсненої господарської операції належними первинним документами, позивачем під час перевірки були надані первинні документи, які підтверджують подальше використання отриманого товару в господарській діяльності підприємства - використання придбаного товару як сировини для виготовлення комбікорму.

Отже, вказані обставини, у сукупності, свідчать про наявність правових підстав відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства здійсненої господарської операції по поставці товару з ТОВ «Акопт», та з урахуванням підтвердження використання результатів здійсненої операції в господарській діяльності підприємства, є доказом реальності здійсненої операції та отримання економічного ефекту від її здійснення.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та ТОВ «Акопт» щодо закупівлі товару (сої) останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи:

- договір поставки між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та ТОВ «Акопт» № П1044 від 24.04.2012 року, специфікації до договорів, прийомний акт № 58 від 25.04.2012р., накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, карточки аналізу зерна, акт випуску продукції з давальницької сировини за травень 2012 року, податкові накладні.

Судом встановлено, що оплату за придбану у ТОВ «Акопт» в квітні-травні 2012 року сою урожаю 2011-2012 року ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» здійснював на банківські рахунки ТОВ «Акопт» з ПДВ, що не заперечується відповідачем в акті перевірки. Зі змісту вказаних банківських виписок слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ «Акопт».

Аналізуючи вищевказані первинні бухгалтерські документи, суд дійшов висновку, що вони мають всі необхідні реквізити для встановлення змісту, обсягу господарських операцій, осіб, які безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та інші встановлені вимогами законодавства до первинних документів для надання їм юридичної доказовості, та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Вся первинна документація оглянута судом та в копіях приєднана до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Крім того, на момент взаємовідносин позивача з ТОВ «Акопт», останній є зареєстрований платником ПДВ, а також згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців записів про відсутність його за місцезнаходження в перевіряємому періоді не зареєстровано.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Щодо посилань податкової інспекції на нікчемність договору, що укладено позивачем з ТОВ «Акопт», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Акопт» на підставі договору поставки між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та ТОВ «Акопт» № П1044 від 24.04.2012 року.

Відтак, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів в підтвердження того, що зазначений договір суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також, що вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, суд дійшов висновку щодо неправомірності доводів податкової інспекції про нікчемність даного правочину.

Таким чином, відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включило вказану суму податкового кредиту у розмірі 521125,15 грн. в тому числі за квітень 2012 року у сумі 83480,91 грн., за травень 2012 р. - у сумі 437 644,24 грн.

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Акопт» мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ «Акопт» ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 27 грудня 2012р. № 0001022210 щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, за штрафними санкціями у розмірі 651406,44 грн.

Тому, висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню.

Отже, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 2294 грн. 00 коп., що підтверджується за платіжним дорученням №18450 від 09 січня 2013р., тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» (код ЄДРПОУ 36020648) до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 27 грудня 2012р. № 0001022210 щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, за штрафними санкціями у розмірі 651406,44 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» (код ЄДРПОУ 36020648) суму судового збору в розмірі 2294 грн. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» (код ЄДРПОУ 36020648) по платіжному дорученню №18450 від 09 січня 2013р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 12.02.2013 року.

Суддя Е.О. Юрков