Decision № 29227331, 04.02.2013, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.13 Справа№ 5015/5108/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Тойс», м. Харків

до відповідача:

Приватної фірми «Наталі», м. Львів

про:

стягнення коштів в сумі 80740,21 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Савчин І.О.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко-Тойс», м. Харків, надалі – позивач, до Приватної фірми «Наталі», м. Львів, надалі – відповідач, про стягнення коштів в сумі 80740,21 грн., в тому числі 79670,21 грн. основного боргу та 1070,00 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою суду від 05.12.2012 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18.12.2012 р.

У зв’язку з відрядженням судді Артимовича В.М. судове засідання, призначене на 18.12.2012 р., не відбулось. Ухвалою від 28.12.2012 р. суд відклав розгляд справи на 24.01.2013 р.

24.01.2013 р. через канцелярію на розгляд суду надійшло письмове клопотання позивача про долучення до матеріалів справи ряду документів.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 24.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 04.02.2013 р.

В засідання суду 04.02.2013 р. представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки не повідомив.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.02.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 8.

Згідно п. 1.1 договору позивач зобов’язався постачати відповідачу, а відповідач приймати та оплачувати товари партіями згідно замовлення відповідача.

Пунктом 3.3 договору визначені умови та порядок оплати поставленного товару: оплата за товар здійснюється на умовах відстрочення платежу, вказаної у додатку № 1 – протягом 70 календарних днів та з урахуванням додаткового відстрочення 30 днів на перші три поставки.

Термін дії цього договору встановлюється з дати його підписання і діє до 31.03.2013 р. (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 79670,21 грн., що підтверджується видатковими накладними № 33 від 02.03.2012 р., № 34 від 02.03.2012 р., № 35 від 02.03.2012 р., № 36 від 02.03.2012 р., № 53 від 21.03.2012 р., № 56 від 28.03.2012 р., № 67 від 27.04.2012 р., які підписані сторонами та скріплені їхніми мокрими печатками.

Взяті на себе зобов’язання відповідач не виконав і станом на день пред’явлення позову його заборгованість перед позивачем становить 79670,21 грн.

Претензія позивача від 22.06.2012 р. з вимогою сплатити суму боргу залишена відповідачем без задоволення.

Крім того, за прострочку оплати товару згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 1070,00 грн.

Суд, розглянувши та дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (господарських зобов’язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

Отже, господарське зобов’язання, яке виникло між позивачем та відповідачем згідно договору № 8 від 15.02.2012 року (договір поставки) в силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України має бути належним чином виконане відповідно до вказівок закону та договору.

З огляду на викладене, заявлена до стягнення позивачем сума основного боргу 79670,21 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши належний обрахунок трьох відсотків річних, суд дійшов висновку, що розмір трьох відсотків річних за прострочку оплати по видаткових накладних № 33 від 02.03.2012 р., № 34 від 02.03.2012 р., № 35 від 02.03.2012 р., № 36 від 02.03.2012 р., № 53 від 21.03.2012 р., № 56 від 28.03.2012 р., № 67 від 27.04.2012 р. становить 1076,92 грн. Проте, позивачем заявлено до стягнення три відсотки річних у меншому розмірі 1070,00 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині стягнення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а також те, що відповідач основний борг не погасив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Данко-Тойс”, м. Харків, задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватної фірми „Наталі” (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93; код ЄДРПОУ 24119556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Данко-Тойс” ( 61020, м. Харків, вул. Цементна, 8; код ЄДРПОУ 37462143) 79670,21 грн. основного боргу, 1070,00 грн. трьох процентів річних, 1614,80 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.02.2013 р.

Суддя Артимович В.М.