Decision № 29227019, 07.02.2013, Central District Court of Mariupol City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Mariupol City)

Провадження №2/263/228/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення відповідачки ОСОБА_2 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з будинку АДРЕСА_1, зазначивши, що на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.2006 року, укладеного між нею та ОСОБА_4, вона придбала у власність будинок АДРЕСА_1, загальною площею - 43,4 м2, у тому числі жилою площею - 28,2 м2. Вказаний договір купівлі-продажу 11.05.2006 року було зареєстровано у Маріупольському бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер 14325421. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 16.06.2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_4, про визнання частково недійсною угоди купівлі-продажу та визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 відмовлено. У вказаному будинку відповідачка мешкає разом з сином ОСОБА_3 без реєстрації та її згоди, виїжджати не збираються, тим самим порушуючи її права власника, оскільки вона не може володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, у судовому засіданні Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області, яке відбулося в порядку виконання доручення щодо збирання доказів, позовні вимоги підтримала повністю, просила виселити відповідачку ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 з її будинку.

Представник позивачки ОСОБА_5 у судовому засідання позовні вимоги підтримав з викладених у позові підстав та додатково пояснив, що позивачка не може продати належний їй на праві приватної власності будинок та приватизувати землю, оскільки відповідачка до будинку нікого не пускає.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що постійно мешкає у спірному будинку разом з сином, вклала в цей будинок свої кошти, виїжджати їй з сином нема куди.

Представник відповідачки ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти виселення відповідачки зі спірного будинку.

Представник Органу опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради у судове засідання не з'явився, надіслали до суду листа з проханням розглянути справу за їхньої відсутності з урахуванням прав і інтересів дитини.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані у справі докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 05.05.2006 року, посвідченого нотаріально, ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1, що також підтверджується Витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Маріупольським бюро технічної інвентаризації 11.05.2006 року, та рішенням Апеляційного суду Донецької області від 16.06.2010 року, згідно до якого у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_4, про визнання частково недійсною угоди купівлі-продажу та визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 відмовлено.

Відповідно до довідок КСН «Новоселівка» №1313107 та №1313108 від 27.11.2012 року відповідачка ОСОБА_2 мешкає у будинку АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_3, у будинку не зареєстровані.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Статтями 317, 319, 321 і 391 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачкою надані належні докази того, що відповідачкою порушені її права, як власника житлового приміщення, а саме будинку АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а відповідачка ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягають виселенню з вищевказаної будинку без надання іншого жилого приміщення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.317, 319, 321, 328, 334, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214-215, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпоряджання майном, виселивши ОСОБА_2 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з будинку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Турченко