№ 29124729, 05.02.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5008/1712/2011

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород", м.Ужгород

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2012

зі справи № 5008/1712/2011

за позовом корпорації "Майкрософт", м.Редмонд, штат Вашингтон, США (далі - Корпорація)

до Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород", м.Ужгород (далі - Підприємство)

про стягнення 78 800,00 грн. компенсації за порушення авторського права.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Шаповал В.В.;

відповідача - не з'явився.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Корпорація звернулася з позовом до Підприємства, згідно з яким просила стягнути 78800,00 грн. компенсації за порушення авторського права.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.09.2012 у справі № 5008/1712/2011 (суддя Мокану В.В.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 (колегія суддів у складі: суддя Юрченко Я.О. - головуючий, судді Давид Л.Л. і Данко Л.С.), позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Корпорації 66120,00грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати рішення суду першої інстанції від 28.09.2012 та постанову апеляційного господарського суду від 20.11.2012 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач обґрунтовував їх тим, що Корпорація є власником виключних прав інтелектуальної власності на комп'ютерні програми, зокрема, Microsoft Windows XP Professional 2002 SP 1, Microsoft Windows XP Professional 2002 SP 2, Microsoft Windows XP Home Edition 2002 SP 2, Microsoft Office 2000, Microsoft Office 2003, які відтворювалися, зберігалися і використовувалися як неліцензійні у підприємницькій діяльності Підприємством на 4 (чотирьох) належних йому комп'ютерах.

На підтвердження своїх вимог позивач посилався на лист державного інспектора з питань інтелектуальної власності від 24.11.2008 № 47, в якому вказувалось на те, що 20.11.2008 головним державним інспектором з питань інтелектуальної власності спільно з працівниками УДСБЕЗ ГУ МВС України у Закарпатській області в ході проведення перевірки був виявлений факт незаконного використання Підприємством комп'ютерних програм Корпорації.

У цьому зв'язку судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.11.2008 працівниками ДСБЕЗ УМВС України в Закарпатській області за участю головного державного інспектора Департаменту інтелектуальної власності було проведено контрольну перевірку на предмет дотримання Підприємством вимог Закону України "Про авторське право та суміжні права", якою встановлено, що на балансі відповідача знаходились 10 комп'ютерів, п'ять з яких, перебували у робочому стані, а решта у неробочому стані на складі. На комп'ютерах, що знаходились у приймальні, в кабінеті головного бухгалтера, диспетчерській та у касі аеропорту, був виявлений факт неправомірного використання Підприємством комп'ютерних програм Корпорації, а саме: Microsoft Windows XP Professional 2002 SP 1, Microsoft Windows XP Professional 2002 SP 2, Microsoft Windows XP Home Edition 2002 SP 2, Microsoft Office, Microsoft Office 2000, Microsoft Office 2003. У цьому зв'язку був складений акт контрольної перевірки, з яким був ознайомлений директор Підприємства, та 20.11.2008 останньому було вручено копію даного акта. При цьому комп'ютери "Самсунг" (інвентарні номери 34, 35), "Містрал - плюс" (інвентарні номери 40, 44) після огляду були вилучені та передані на відповідальне зберігання директору Підприємства.

Крім того, судами також встановлено, що дії відповідних осіб, пов'язані із проведенням зазначеної перевірки, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалися.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для висновку про порушення відповідачем майнових авторських прав позивача.

Наведеним обставинам, встановленим на підставі поданих за справою доказів, суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що факт використання відповідачем комп'ютерних програм, виключні авторські права на які належать позивачу, без отримання відповідного дозволу на їх використання та без виплати авторської винагороди підтверджений наданими у справі доказами та є порушенням авторського права позивача, яке підлягає судовому захисту.

Вирішуючи питання про розмір компенсації, на отриманні якої наполягав позивач, суди правильно виходили з вимог ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та статті 3 ЦК України, а також обґрунтовано взяли до уваги фактичні обставини справи, а саме кількість незаконно використаних комп'ютерних програм, особу відповідача, характер незаконного використання цих програм.

Посилання відповідача на подані за справою докази, що, на його думку, спростовували обґрунтованість тверджень позивача стосовно порушення належних йому авторських прав, були перевірені судами, які дали їм належну оцінку та дійшли правильного висновку про неможливість покласти ці докази в основу вирішення спору.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 28.09.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 зі справи № 5008/1712/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко