№ 29102498, 05.12.2012, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2012 р. 11:15 Справа № 2а-4896/12/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю НВФ "Рецикл", вул. Чкалова, 46, кв. 10 (вул. Пушкінська, 19/1), м. Миколаїв, 54017

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

провизнання не чинним акт № 586/22-300/23398519,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами (з урахуванням уточнень) про визнання протиправними дій інспектора ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС та скасувати акт перевірки відповідача №586/22-300/23398519 від 27.08.12.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно, не маючи на те повноважень, визнав в акті перевірки угоди позивача з контрагентами нікчемними.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що акт перевірки є службовий документ який не порушує права позивача, тому відповідач просив суд закрити провадження у справі.

В судове засідання представники сторін не з'явились, в зв'язку з цим справа розглядається у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "НВФ Рецикл" зареєстровано, як юридичну особу та позивач є платником податків.

13-17.08.12 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з контрагентами за період з 2009 по 2011.

27.08.12 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №586/22-300/23398519, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст.ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, а саме: дані наведені у декларації з ПДВ за квітень 2011 та за жовтень-грудень 2011 придбання та продажу (податкові зобов'язання, податковий кредит) є недійсними.

В судовому засіданні було встановлено, що рішення, за наведеними вище висновками акту, відповідачем не приймалось.

Відповідно до ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До суду, згідно ч.1 ст.2 КАС України, можуть звернутися юридичні особи за захистом прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Таким чином, виходячи з положень вказаних статей КАС України, дії суб'єкта владних повноважень повинні порушувати права та інтереси особи.

Висновки зроблені в акті перевірки ніяким чином не порушують права та інтереси позивача, оскільки акт перевірки не є актом індивідуальної дії (рішення дія якого поширюється на конкретну особу), і його висновки не тягнуть за собою ніяких юридичних наслідків.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі не підлягають присудженою на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар