Decision № 29079345, 25.01.2013, Samarskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 206/37/13- ц

2/206/132/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2013 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючого судді:Маштак К.С.

при секретарі:Віткалові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21 квітня 2008 року між ПАТ «Український комунальний банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 227/08-0301, згідно якого банк надав відповідачу споживчий кредит на строк до 20.04.2010 року у розмірі 20000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24 % та щомісячною сплатою комісійної винагороди в розмірі 1,5 % з метою ремонту квартири. Так, відповідачу були видані грошові кошти в розмірі 20000 грн. Відповідач своєчасно не повертає отриманий кредит, чим порушує графік повернення кредитних коштів, у звязку з чим станом на 24.12.2012 року виникла заборгованість у розмірі 61415,74 грн. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 61415,74 грн., зокрема: сума основного боргу 20000 грн., відсотки та комісія за користування кредитом 37508,83 грн., пеня 3906,91 грн. та судовий збір у розмірі 614,16 грн.

Позивач в судове засідання не зявився, але надав до суду заяву з проханням розглядати дану справу без участі представника позивача, з урахуванням правової позиції та обставин викладених у позовній заяві (а.с. 27).

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 квітня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № 227/08-0301, відповідно до якого банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 20000 грн. з метою ремонту квартири на строк до 20 квітня 2010 року зі сплатою 24 % річних та комісійної винагороди в розмірі 1,5 % від суми виданого кредиту за обслуговування кредитної заборгованості. Повернення кредитних коштів здійснюється згідно графіку погашення заборгованості та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки. Відповідно до п. 4 договору позичальник зобовязаний щомісяця, не пізніше 5 числа включно місяця, наступного за звітним, сплачувати фінансові зобовязання, передбачені договором (а.с. 15-17).

Відповідно до заяви на видачу готівки від 17 квітня 2008 року ПАТ «Український комунальний банк» видав ОСОБА_1 20000 грн. відповідно до розпорядження по кредитному договору № 224/08-0301 (а.с. 20).

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № 227/08-0301 від 21.04.2008 року стосовно ОСОБА_1 та довідки про заборгованість за споживчим кредитом станом на 24.12.2012 року, остання має заборгованість у розмірі 61415,74 грн., зокрема: сума основного боргу 20000 грн., відсотки та комісія за користування кредитом 37508,83 грн., пеня 3906,91 грн. (а.с. 10-14).

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до положень ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обовязок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з клопотаннями про зміну розміру процентної ставки, про перегляд строків погашення кредиту у разі виникнення фінансових або інших труднощів, що виникли з незалежних від позичальника причин до Банку не звертався.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що банк виконав свої зобовязання за даним договором в повному обсязі, а відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобовязання по поверненню кредитних коштів не виконав, у звязку з чим у банка виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного, суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтованим, та таким що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

Крім того, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 214, 215, 224-225 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» заборгованість по кредитному договору № 227/08-0301 від 21 квітня 2008 року (р/р 29097121019, МФО 304988, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24191588) в розмірі 61415,74 грн., зокрема: сума основного боргу - 20000 грн., відсотки та комісія за користування кредитом 37508,83 грн., пеня 3906,91 грн., а ткож судовий збір у розмірі 614,16 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: К.С. Маштак