Decision № 29064186, 05.07.2012, Skole District Court of Lviv Oblast

Справа № 1320/238/2012

№ провадження 2/1320/346/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05.07.2012 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

при секретарі Бендеш А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп»до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 56 884,72 гривні,

встановив:

ТОВ «Інтертрансгруп»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 56 884,72 гривні. У обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 12.08.2010 року відповідач був прийнятий на посаду водія. При цьому, одночасно з наказом про його прийом на роботу, з відповідачем був укладений договір про повну матеріальну відповідальність від 12.08.2010 року. 08.12.2011 року відповідач, здійснюючи міжнародні вантажні перевезення за маршрутом Роттердам-Одеса, на території ОСОБА_2, не дотримався правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху для даної ділянки дороги, не врахував дорожньої обстановки і погодних умов, внаслідок чого втратив керування автопоїздом і допустив його перекидання, що спричинило пошкодження транспортного засобу та вантажу. Витрати на ремонт транспортного засобу відшкодовуватимуться за рахунок страхової компанії, витрати, пов`язані з підняттям та евакуацією автопоїзда з місця пригоди, а також розвантаження та завантаження товару було оплачено відповідачем готівкою, перерахованою йому позивачем на особову картку, у розмірі 22 908,75 польських злотих, що в гривневому еквіваленті становить 56 884,72 гривні. 06.02.2012 року відповідача було звільнено за власним бажанням. Оскільки на день звільнення відповідачем не відшкодовано матеріальну шкоду, пов`язану з додатковими витратами на підняттям та евакуацією транспортного засобу з місця пригоди, а також розвантаження та завантаження товару, просить суд стягнути вказану матеріальну шкоду у розмірі 56 884,72 гривні.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглянути справу за відсутності їх представника, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач будучи належним чином повідомлений, у судове засідання не зявився, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

З`ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

З копії наказу № 101/ос від 12.08.2010 року встановлено, що відповідач, на підставі поданої ним заяви, був прийнятий водієм автотранспортного засобу у ТОВ «Інтертрансгруп». Одночасно з видачею наказу на прийом на роботу між відповідачем та позивачем був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, за умовами якого відповідач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому матеріальних цінностей та зобов`язання вживати заходів щодо уникнення збитків, а п. 3 вказаного договору передбачено відповідальність відповідача згідно чинного законодавства у випадку незабезпечення з його вини збереження підзвітних йому матеріальних цінностей.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2011 року о 14 годині 15 хвилин у м. Жерарду, Республіка Польща, відповідач не дотримався правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху для даної ділянки дороги, не врахував дорожньої обстановки і погодних умов, внаслідок чого втратив керування автопоїздом і допустив його перекидання, що спричинило пошкодження транспортного засобу, що підтверджується копією інформаційної записки про дорожню пригоду.

З копії рахунку-фактури ПДВ № 202/PD/11, наданого дорожньою службою «HOL-MAX»вартість послуг, пов`язаних з підняттям та евакуацією транспортного засобу з місця пригоди, а також розвантаження та завантаження товару становить 22 908,75 польських злотих, що за курсом НБУ на час подання позову становить 56 884,72 гривні.

Наказом ТОВ «Інтертрансгруп»№ 01/п від 03.01.2012 року відповідачу було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків та зобов`язано його відшкодувати збитки, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного наказу.

06.02.2012 року відповідача було звільнено з посади водія згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням на підставі поданої ним заяви, що підтверджується копією наказу № 26/ос від 06.02.2012 року.

Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 56 884,72 гривень позивач посилається на норми ст.ст. 130, 134, 136 Кодексу законів про працю України, вважаючи, що відповідач повинен нести повну матеріальну відповідальність за заподіяні підприємству збитки внаслідок пошкодження ввіреного йому транспортного засобу, оскільки між сторонами існували трудові правовідносини і пошкодження автомобіля виникли під час виконання відповідачем своїх трудових обовязків, а відтак для вирішення даного спору суд застосовує норми трудового законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 134 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

В судовому засіданні встановлено, що витрати на ремонт транспортного засобу відшкодовуватимуться за рахунок страхової компанії, а витрати, пов`язані з підняттям та евакуацією транспортного засобу з місця пригоди, розвантаженням та завантаженням товару, розмір яких у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на час подання позову становить 56 884,72 гривні, з огляду на вищевказане підлягають стягненню з відповідача, оскільки між ним та позивачем був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, за умовами якого відповідач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому матеріальних цінностей, зокрема транспортного засобу та вантажу і був зобов`язаний вживати заходів щодо уникнення збитків.

У зв`язку із задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 209, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, ст.ст. 130, 134, 136 КЗпП України, суд

вирішив:

Позов ТОВ «Інтертрансгруп»задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп»(р/р 26008133830 в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959, ЄДРПОУ 33260662) матеріальну шкоду у розмірі 56 884 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп»судові витрати у розмірі 568,84 (п`ятсот шістдесят чотири) гривні 84 коп., пов`язані із сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана заява про його перегляд.

Суддя