Decision № 29063763, 28.01.2013, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 2-7/11

Провадження № 2/0203/6/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

23 червня 2003 року ВАТ «Державний ощадний банк України»(правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.10.1996 р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти, зобовязавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. На забезпечення виконання ОСОБА_1 договірних зобовязань між позивачем та ОСОБА_2 того ж дня було укладено договір поруки. Відповідачі не виконують свої зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим у позивача виникло право вимагати повернення заборгованості у судовому порядку. Позивач просить суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість у сумі 11 238,65 грн. з урахуванням відсотків за користування коштами та неустойки, а також судові витрати (а.с.а.с. 2 4, 75 77).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, були повідомлені належним чином шляхом поміщення оголошення у засобах масової інформації. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.10.1996 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України»(правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 919563, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 4 000,00 грн. під 40,00 % річних строком 21.10.2001 р. (а.с.а.с. 7 9).

Того ж дня кредитні кошти фактично було надано.

На забезпечення виконання ОСОБА_1 договірних зобовязань між позивачем та ОСОБА_2 того ж дня було укладено договір поруки, за яким остання зобовязалася солідарно із ОСОБА_1 відповідати за своєчасне повернення кредитних коштів (а.с. 10).

Відповідачі неналежно виконують свої зобовязання з повернення кредиту та відсотків за ним, і у них перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 11 238,65 грн. з урахуванням відсотків та неустойки (пункти 2.4, 2.6 договору) відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с. 6), а саме:

-заборгованість за кредитом 3 561,00 грн.;

-заборгованість по відсотках за користування кредитом 4 420,25 грн.;

-заборгованість по пені 3 257,40 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК, було укладено.

У відповідності зі статтею 610 ЦК порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обовязки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобовязань у розумінні приведеної норми.

За правилами частини 1 статті 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що основне зобовязання (кредитний договір) було забезпечене порукою, укладеною із ОСОБА_2, отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконав свої зобовязання, позивач вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги й до поручителя.

Відповідно до кредитного договору (пункти 2.4, 2.6) в разі порушення ОСОБА_1 зобовязань, покладених на неї договором, вона несе перед позивачем відповідальність у виді сплати додаткових обовязкових платежів (пеня тощо).

Зважаючи на те, що відповідачі неналежно виконують свої обовязки за кредитним договором, що полягає у простроченні сплати заборгованості, а також відсотків за кредитом, суд вважає обґрунтованим звернення позивача до суду з цим позовом.

Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності зі статтею 526 ЦК зобовязання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно предявляються.

За правилами статтею 611 ЦК у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованість за укладеним кредитним договором з урахуванням відсотків за ним та неустойки в сумі 11 238,65 грн.

Відповідно до статті 88 ЦПК суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача у рівних частках понесені останнім при зверненні до суду судові витрати в сумі 113,38 грн. (а.с. 5).

Керуючись статтями 4 11, 15, 18, 57 60, 79, 88, 208, 209, 212 215, 218, 224 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(код ЄДРПОУ 09305480) заборгованість за кредитним договором № 919563 від 21 жовтня 1996 року в сумі 11 238,65 грн. (заборгованість за кредитом 3 561,00 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом 4 420,25 грн.; заборгованість по пені 3 257,40 грн).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(код ЄДРПОУ 09305480) судові витрати в сумі 56,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(код ЄДРПОУ 09305480) судові витрати в сумі 56,69 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 29 січня 2013 року.

СуддяМ.О. Католікян