Court ruling № 29053443, 29.01.2013, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 2а-9357/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.,

представника позивача- Хоменко А.М.,

представника відповідача- Мотузенка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р. по справі № 2а-9357/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології клімату"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології клімату" (далі- ТОВ "Сучасні технології клімату" ) до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- ДПІ у Київському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення - рішення.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі за №0003542302 від 19.04.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Сучасні технології клімату" витрати по сплаті судового збору в сумі 107,30 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у Київському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувала інформація встановлена при перевірці контрагента виробника.

Так, ТОВ "Сучасні технології клімату" згідно із додатком №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за квітень 2011р. було задекларовано суму податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою"Ліон"(далі -ТОВ фірма "Ліон") в розмірі 4992,00 грн.

За наслідками проведеної ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова перевірки ТОВ фірма „Ліон" встановлено, що податкова звітність ТОВ фірма „Ліон" складена з порушенням норм чинного законодавства, тому не може бути визнана податковою звітністю. Апелянт вважає, що позивачем не дотримано обов'язкових умов для виникнення права на податковий кредит, а саме: виникнення об'єкту оподаткування за угодами, укладеними з ТОВ фірмою «Ліон». Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ фірми „Ліон" анульовано у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ фірмою „Ліон" відсутні порушення.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Київському районі м.Харкова проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Сучасні технології клімату" з питань взаємовідносин з ТОВ фірма „Ліон" за квітень 2011 року, за результатами якої складено актом № 370/22-0/36456804 від 06.04.2012 року (а.с. 8-14).

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003542302 від 19.04.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4993,00 грн., з яких за основним платежем 4992,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1,00 грн. (а.с. 7).

Фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту з податку на додану вартість слугувала інформація викладена в акті перевірки ТОВ фірми „Ліон", за яким встановлено, що позивачем недотримано обов'язкових умов для виникнення права на податковий кредит, а саме: виникнення об'єкту оподаткування за угодами, укладеними між ТОВ "Сучасні технології клімату" та ТОВ фірма „Ліон".

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі- ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ фірма „Ліон" (постачальник) та ТОВ "Сучасні технології клімату" (покупець) був укладений договір поставки № 28041 від 28.04.2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару, згідно з умовами договору, форма розрахунків між сторонами угоди -безготівкова (а.с. 76-78).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ фірма „Ліон" передала у власність позивачу товар - кондиціонер канальний -Neoclima NDS 060/NU 060 у кількості 2 штуки на загальну суму 29 953,50 грн., в т.ч. ПДВ 4992,25 грн., що підтверджується видатковою накладною № 28041 від 28.04.2012 року та податковою накладною № 251 від 28.04.2011 року на загальну суму 29 953,50 грн., в т.ч. ПДВ 4992,25 грн. (а.с. 15, 16).

Податкові накладні отримані від ТОВ фірма „Ліон" були відображені позивачем у відповідних реєстрах отриманих податкових накладних (а.с. 23-24).

Вартість придбаного товару була повністю сплачена позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ фірма „Ліон", що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача (а.с. 74).

Придбаний товар за вказаним вище договором, був попередньо замовлений позивачу ТОВ "Фактор-Друк"(замовник), відповідно до договору №15/04/11 від 15.04.2011 року, відповідно до умов якого замовник зобов'язує, а ТОВ "Сучасні технології клімату" (підрядник) приймає на себе зобов'язання поставити обладнання та виконати роботи з монтажу системи кондиціювання в приміщеннях замовника (а.с. 17-19).

Позивачем на адресу ТОВ "Фактор-Друк" було виписано видаткову накладну № 26 від 23.05.2011 року на загальну суму 31530,00 грн., в т.ч. ПДВ 5255,00 грн. та податкову накладну № 14 від 27.04.2011 року на загальну суму 31530,00 грн. (а.с. 21)

Вартість вказаного кондиціонеру була сплачена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Сучасні технології клімату", що підтверджується копією банківської виписки на суму 31530,00 грн. (а.с. 131).

Перевезення товару здійснювалось за рахунок позивача, на адресу замовника, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобілі НОМЕР_1 (а.с.90-96).

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

Враховуючи вище викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчиненої господарської операції позивачем з ТОВ фірма „Ліон"та правомірності віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги, щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ фірми „Ліон", колегія суддів вважає безпідставними, оскільки свідоцтво анульовано 14.09.2011 року, а перевірка позивача стосувалась питання взаємовідносин з ТОВ фірмою „Ліон" за квітень 2011 року.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначений правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 р. по справі № 2а-9357/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2013 р.