Справа № 825/67/13-а
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2013 р. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Кашпур О.В.
при секретарі - Крук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач 08.01.2013 року звернувся з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби і просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.12.2012 року № 0000022201. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, донараховано податок на додану вартість на підставі зустрічних перевірок його контрагентів ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Юван ТА» та ТОВ «Берніс Продакт», які свідчать про нікчемність укладеної між позивачем та цими суб'єктами господарювання угод. Позивач наполягає на тому, що між ним та ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Берніс Продакт» було проведено реальну товарну господарську операцію. Реальність цієї операції підтверджують необхідні бухгалтерські документи, а саме видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт. Відповідно до положень Податкового Кодексу України підставою для зарахування сум ПДВ, сплачених позивачем у ціні товару, є податкова накладна. Таким чином, податковий кредит ТОВ «Імпульс» сформовано на підставі документу, який відповідає по формі і змісту Податковому Кодексу України та є єдиною підставою для такого формування. На момент здійснення правочинів контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичної особи, та були платниками податку на додану вартість. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000022201 від 18.12.2012 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що згідно актів перевірок ДПІ в Святошинському районі м. Києва та Голосіївського району м. Києва не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Імпульс" та ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Берніс Продакт». Зазначеними актами встановлено, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому відповідач вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Берніс Продакт» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Крім того, внаслідок співставлення податкових зобов'язань цих підприємств було встановлено, що податкові зобов'язання з ПДВ цих суб'єктів господарювання по взаємовідносинам з ТОЛВ «Імпульс» не були задекларовані.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Встановлено, що працівниками Прилуцької ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ „Імпульс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ольтенія Білд» за період 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, ТОВ «Юван ТА» за період 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, ТОВ «Берніс Продакт» за липень 2011 року. За результатами перевірки складений акт від 30.11.2012р. № 871/22/313600701.
Перевіркою встановлено порушення товариством:
п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, в сумі 72873,50 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 16922,50 грн., лютий 2011 року на суму 17551,00 грн., березень 2011 року на суму 12431,00 грн., липень 2011 року на суму 25969,00 грн.
На підставі акту перевірки Прилуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022201 від 18.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 79366,75 грн. (з яких 72873,50 грн. за основним платежем та 6493,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).
Під час проведення перевірки Прилуцькою ОДПІ було встановлено, що між ТОВ «Імпульс» та ТОВ «Ольтенія Білд» було проведена господарська операція в січні, березні 2011 року. А саме ТОВ «Ольтенія Білд» було здійснено на користь ТОВ «Імпульс» роботи по розширенню зерносховища на 80 тисяч тон зберігання зерна в с. Івківці, Прилуцького району Чернігівської області.
На виконання умов цього договору ТОВ «Ольтенія Білд» було видано ТОВ «Імпульс» рахунок № 280102 від 28.01.2011 року на суму 61745,83 грн. в тому числі ПДВ 12349,17 грн.
На підтвердження виконання цього договору сторонами було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 26 від 28.01.2011 року та № 51 від 17.03.2011 року.
ТОВ «Ольтенія Білд» було складено та видано ТОВ «Імпульс» податкові накладні № 305 від 28.01.2011 року, № 539 від 17.03.2011 року.
Розрахунок між сторонами було здійснено в безготівковій формі платіжних доручень № 72 від 21.02.2011 року, № 175 від 13.04.2011 року.
Перевіркою позивача було встановлено, що ТОВ «Імпульс» в січні-березні 2011 року мало відносини з ТОВ «Юван ТА», а саме ТОВ «Юван ТА» було здійснено поставку товару на користь ТОВ «Імпульс».
ТОВ «Юван ТА» було видано позивачу рахунки-фактури № 280101 від 28.01.2011 року, № 210201 від 21.02.2011 року, складено видаткові накладні № 422 від 28.01.2011 року, № 287 від 21.02.2011 року, №73 від 02.03.2011 року.
На виконання умов договору контрагентом позивача ТОВ «Юван ТА» виписано податкові накладні № 422 від 28.01.2011 року, № 287 від 21.02.2011 року, № 73 від 02.03.2011 року. Оплата товару була здійснена ТОВ «Імпульс» в безготівковій формі згідно платіжних доручень № 163 від 05.04.2011 року, № 61 від 07.02.2011 року, № 118 від 14.03.2011 року.
В акті перевірки ДПІ в м. Чернігові зазначено, що в липні 2011 року ТОВ «Імпульс» отримало від ТОВ «Берніс Продакт» товар - комплектуючі до автомобіля.
На підтвердження здійснення господарської операції ТОВ «Імпульс» було надано на перевірку видаткову накладну № 866 від 29.07.2011 року та податкову накладну № 866 від 29.07.2011 року.
Позивачем було оплачено поставлений товар згідно платіжних доручень № 348 від 18.07.2011 року № 349 від 18.07.2011 року, № 409 від 25.08.2011 року.
Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ "Імпульс" та ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Берніс Продакт».
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
В судовому засіданні було встановлено, що Прилуцька ОДПІ зробила висновки про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентами на підставі висновків акту ДПІ в Святошинському районі м. Києва від 29.03.2011 року № 70/23-20/36546782 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ольтенія Білд» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року; акту ДПІ в Святошинському районі м. Києва від 29.03.2011 року № 68/23-60/36703501 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Юван Та» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року; акту ДПІ в Голосіївському районі м. Києва від 11.04.2012 року № 148/3-22-80 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Берніс Продакт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, якими встановлено відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності через відсутність управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активі,с складських приміщень транспортних засобів. Крім того, згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Юван Та», ТОВ «Берніс Продакт» та податковим кредитом ТОВ «Імпульс».
Суд вважає, що такі висновки Прилуцької ОДПІ є безпідставними та неправомірними, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії свого контрагента, на момент вчинення правочинів контрагенти позивача ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Юван Та», ТОВ «Берніс Продакт» були зареєстровані в якості юридичної особи та платників податку на додану вартість, про що свідчать сам акт перевірки ТОВ «Імпульс» від 30.11.2012р. № 871/22/313600701, позивачем було оплачено надані послуги та поставлений товар, про що свідчать надані в судове засідання копії платіжних доручень, поставка їх ТОВ «Імпульс» та відображення в податковому обліку позивачем підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами.
Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.
Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентами - ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Юван Та», ТОВ «Берніс Продакт» створили реальні юридичні наслідки для ТОВ «Імпульс», в судовому засіданні встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів та послуг, що підтверджує використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином суд приходить до висновку, що Прилуцька ОДПІ неправомірно донарахувала ТОВ «Імпульс» податок на додану вартість в розмірі 79366,75 грн., а тому позовні вимоги про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000022201 від 18.12.2012 року, підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби № 0000022201 від 18.12.2012 року.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підпис О.В. Кашпур
З оригіналом згідно.
Постанова суду від 22.01.2013 року не набрала законної сили.
Суддя О.В. Кашпур
The court decision No. 29024787, Chernihiv District Administrative Court was adopted on 29.01.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 825/67/13-а. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: