Decision № 29014, 29.06.2006, Commercial Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2006 р.

Справа № 4/167-2619

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом: Прокурора Заліщицького району в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України, Управління пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, м.Заліщики

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Злагода”, с.Солоне, Заліщицького району

про: стягнення страхових внесків на суму 432,17 грн.

Представник від

позивача: Гурський Ю.М. –юрист, довіреність №28/04 від 16.01.2006р.

відповідача:

прокуратури: Коруна Т.В. –прокурор відділу, посвідчення №121

Суть справи:

В судовому засіданні представнику прокуратури та представнику позивача права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Прокурор Заліщицького району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, м. Заліщики, вул. Грушевського, 12, про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Злагода”, 432,17 грн. заборгованості по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач відзиву на позов суду не представив, в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду спору був повідомлений ухвалою про порушення справи від 21.06.2006р.

Рішення прийнято по наявних у справі матеріалах, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, у відповідності до ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представника прокуратури та представника позивача.

Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представника позивача та доводи прокурора, господарський суд встановив слідуюче:

- відповідно до абз. 7 підп. 5 п. 4 Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001 (з наступними змінами і доповненнями) - Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо проведення перевірок правильності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

- згідно ст.ст. 1, 2 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. (з наступними змінами і доповненнями) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування” є: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

-- відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків територіальними відділеннями Пенсійного Фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

-- Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме стаття 17, покладає на страхувальника обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

-- відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Злагода”, відповідно до ст. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 05.11.1991р. (з наступними змінами і доповненнями), ст. 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №v0209569-03 від 09.07.2003р. (з наступними змінами і доповненнями) та ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №402/97-ВР від 26.06.1997р. є платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, які повинні сплачуватись до Пенсійного Фонду згідно вказаного законодавства у встановлені терміни та в повному обсязі;

- як випливає з матеріалів справи, відповідач з лютого 2005 року заборгував по сплаті внесків до Пенсійного Фонду України 432,17 грн., що підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень 2005 року та розрахунком заборгованості, доданим позивачем до матеріалів позовної заяви;

У відповідності до п.п. 3, 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату.

Згідно вимог чинного законодавства Управлінням ПФУ в Заліщицькому районі на адресу відповідача була направлена вимога №Ю-04 від 25.03.2005р. про сплату боргу в сумі 432,17 грн.

Згідно п. 12 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків.

В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто будь-яких відомостей, які б свідчили про погашення заборгованості чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України слід вважати, що позивачем доказано належними і допустимими доказами його вимоги про стягнення з відповідача 432,17 грн. заборгованості, тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Злагода”, с.Солоне, Заліщицького району, ідент.код 30891641, р/р 25602302101 в Заліщицькому відділенні Ощадного банку, МФО 398091:

- на користь Управління пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, м.Заліщики, вул. М.Грушевського,12, рахунок №25602700101 в Заліщицькому відділенні №6355 ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 398091, код за ЄДРПОУ 21156410, - 432 (чотириста тридцять дві) грн. 17 коп. заборгованості;

- в доход державного бюджету України 102 (сто дві) грн. державного мита;

- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги,44, код ЄДРПОУ 30045370, р/р 26002014180001 у ВАТ „Банк Універсальний”, м.Львів, МФО 325707, –118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "_05__"__07____ 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.М. Бурда